Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановні колеги, я думаю, що сьогодні ми робимо той крок вагомий у міжнародному полі права, який дозволяє нашій країні, дозволить, якщо ми зробимо все вірно, отримати потужну міжнародну підтримку на правовому рівні. Визнання Росії державною-агресором – це не просто заява і це не просто черговий документ, який ми приймаємо із зверненнями до інших країн або міжнародних організацій. Ми перший раз приймаємо рішення про те, що, базуючись на Резолюції 3314 Генеральної асамблеї, яка була прийнята ще в 1974 році, ми в міжнародному праві визнаємо Росію країною-агресором, тому що вона відповідає 4 із 7 пунктів, які визначають, хто є державою-агресором згідно цієї резолюції. Росія чітко потрапляє у ці визначення, тобто вторгнення, озброєний напад на державу, іншу державу, крім того, це будь-яка військова окупація, а також задіяння державою озброєних банд, які працюють на території іншої держави. Іншими словами, якщо ми сьогодні з вами, покладаючись на резолюцію, визначимо Росію агресором, включаються всі механізми Організації Об'єднаних Націй, які передбачені 51-ою, 41-ою, 42-ою статтями Статуту Організації Об'єднаних Націй. Я хочу, щоб ми це зробили не просто осмислено, а щоб зразу після цього ми включили на базі уряду, особливо Міністерства закордонних справ, парламентських наших інституцій всі інструменти впливу на Росію. Для цього після прийняття нашого рішення потрібно буде дуже виснажливо працювати і, в тому числі, на наступному сесійному засіданні прийняти звернення до Міжнародного кримінального суду для того, щоб вони направили спеціальних представників в Україну, зібрали разом з нами необхідні докази і були порушені кримінальні провадження в Міжнародному кримінальному суді проти персонально тих людей в Російській Федерації, які стоять на чолі цієї агресії. Це не просто сьогоднішнє наше звернення. Крім того, зараз в Парламентській асамблеї Ради Європи моніторинговий комітет прийняв рішення зняти з Росії санкції, які були передбачені в ПАРЄ. Це недопустимо. І тому наш з вами зараз документ, який ми приймаємо, так само буде оголошений в Парламентській асамблеї Ради Європи, бо буде дуже цинічно, якщо після подій в Маріуполі і в інших містах і селах Донбасу зараз йдуть криваві розправи з нашими громадянами, а Парламентська асамблея буде приймати рішення про позбавлення зняття з російської делегації певних санкцій. Недопустимо! І тому сьогоднішнє наше одностайне голосування буде потужним сигналом світу. Так давайте це зробимо. Слава Україні!

Доброго дня, вельмишановний пане Голово, вельмишановні панове колеги! Україна у війні. Коли говориш це і усвідомлюєш це – страшно! І у війні ми із споконвічним ворогом української нації, як це незвично зараз звучить, – російським імперіалізмом, який не має душі і не має бачення свого сусіда, він має бачення своєї власності. Ми маємо стати зрілою нацією, нацією політичною і державною. І розуміти, не дивлячись на те, що з нами світ нібито, який має свої інтереси і завжди буде їх захищати, ми маємо залишитися один на один із ворогом і стати сильнішими. Найсильнішими є ті люди, які зараз в цю секунду б'ються під Дебальцевим. Це люди, які в цю секунду захоплюють 30 полонених Російської Федерації. В цю секунду ці хлопці, які зараз б'ються за те, щоб не потрапити в оточення під Дебальцевим. Але ми ще маємо бути сильними, визнаючи наші неспроможності. Ми ще в серпні місяці прийняли Закон 1644 про санкції, де повністю забороняли торговельну активність з Російською Федерацією. Ми не спроможні виконувати власних законів. Це не є ознака сили. Це ознака мімікрії в обману самого себе. Тому сьогодні, визнаючи Росію державою агресором щодо України, ми мусимо сказати собі, шановні депутати, урядовці, шановний Президенте. Ми мусимо діяти як у воєнному стані: те, що говоримо, те і виконуємо. Сьогодні нашій делегації в ПАРЄ дуже складно. Російська пропагандиська машина і дипломатично працює на повних парах. І сьогоднішня наша позиція для них є дуже важливою. Сьогодні ми, прийнявши рішення своє про Росію-агресора, повинні, кожен з нас, створити серйозну групу людей, які виступлять в кожному парламенті світу, Європи для того, щоб довести: люди в Європі не знають, що ми у війні, вони думають, що ми живемо громадянською війною. Тому ознака сили – це ознака підтримки свого воїна, тому що він не доглянутий, і це треба чесно сказати, і це ознака казати собі правду. Я закликаю всіх нас до цієї серйозної і відповідальної праці. Слава Україні!

Шановні колеги, я думаю, що ні для кого не секрет, що в Україні відбуваються події, які кваліфікувати інакше, ніж словом "війна", неможливо. Довгий час ми спостерігали за тим, як Російська Федерація надавала політичну, фінансову і технічну допомогу терористичним організаціям "ЛНР" і "ДНР" на території українського Донбасу. Проте уже з серпня місяця фактом стало вторгнення російських військ, які зумовили організацію так званого Іловайського котла. Останніми днями ситуація на фронті після повного провалу ДНР і ЛНР також характеризується масовим вторгненням організованих військ Російської Федерації. У мене в руках є один із неспростовних документів, які давно про це доводять: як із російського військовослужбовця, некоего Сергеева из Дагестана, військовий білет Російської Федерація, елементарно, легко, як балалайка, роблять "ополченца ДНР", Сергеева из Дагестана, тільки це тепер уже військовий білет "ДНР". Саме такими документами, які ми забираємо у полонених під час військових дій, організовується так звана громадянська війна, так званий "легіон НАТО" та інші побрехеньки, які розповсюджує Путін і його сателіти. Сьогодні Верховна Рада має дати на це відповідь. Шановні колеги! В Україні є інфляція. І найбільша інфляція – на словах, слова знецінені. Фракція "Блоку Петра Порошенка" закликає сьогодні до конкретної дії: прийняти парламентом України заяву про визнання Російської Федерації країною-агресором, звернутися до парламентів світу з клопотанням про військово-матеріальну підтримку України у цій війні. Бо Україна воює не тільки з Російською Федерацією, Україна воює за вільний світ, за цінності свободи і демократії в усьому світі. Ми також сьогодні маємо звернутися до Організації Об'єднаних Націй з вимогою почати процедуру зміни Статуту аби виключити державу-агресора, яким є Російська Федерація із постійних членів Ради Безпеки, котра постійно блокує миротворчий процес в Україні та й по всьому світі. Ми також повинні сьогодні звернутися до Парламентської асамблеї Ради Європи підтримати український парламент, визнати Росію державою-агресором, визнати ЛНР і ДНР терористичними організаціями і цим допомогти героїчній українській армії. Я впевнений, що сьогодні ми, колеги, це зробимо. Слава Україні!

Шановні колеги, в житті кожної країни є моменти прийняття доленосних рішень. Рішення, перед яким ми знаходимося, є саме таким – доленосним рішенням. Чи Україна вийде з сірої зони безпеки і забезпечить свою національну безпеку. Це є стратегічне рішення. Режим Януковича скоїв багато злочинів проти української держави, українського народу. А скасування членства, курсу на членство в НАТО, і оголошення так званої позаблоковості – це злочин стратегічного масштабу. Коли в липні 2010 року режим Януковича проштовхував зміни до нашого законодавства і включив незрозумілу позаблоковість, нам говорили, що цим самим ми знімемо питання "занепокоєності" (в лапках) з боку Російської Федерації. На мою думку, подальші дії Росії свідчать, що немає такої поступки української влади, яка б задовольнила імперську Росію, для якої сам факт існування незалежної України є загрозою. Продовження законодавчо закріпленої позаблоковості є зневагою до ідеалів Євромайдану і введенням в оману українських патріотів і наших західних партнерів, які не можуть второпати, куди ми прямуємо – до НАТО, Ташкентського договору чи залишаємося в сірій зоні безпеки. Саме законопроект 1014 відповідає на питання стратегічне, чи ми будемо забезпечувати свою національну безпеку шляхом відновлення курсу на членство в НАТО. Курсу, до речі, який був визначений ще в законодавстві за часів Кучми і Януковича в 2003 році.

Шановні народні депутати! Мені справді прикро слухати, коли в час військової агресії проти України ми так гостро обговорюємо питання можливості надання більших повноважень для Ради національної безпеки і оборони. Особливо мені дивно чути, коли говорять, що ряд сфер нашого життя не належить до питань безпеки і оброни. Ви знаєте, агресія проти України почалась не минулого року. Багато років Російська Федерація і Путін вели проти України інформаційну війну, економічну війну, енергетичну війну. І власне тому, що попередня влада нас переконувала, що немає ніякої загрози для національної безпеки і оборони, воно призвело до того, що ворог прийшов на нашу землю і на нашу територію. Власне від того, що ми вважали, що ті свари не належать до питань безпеки і оборони. В сьогоднішньому глобальному інформаційному світі в дуже широкому полі є загрози для безпеки і оборони нашої держави. І на моє глибоке переконання, на сьогодні після військової агресії найбільшою загрозою для національної безпеки і оборони власне і є корупція. І я думаю, що суспільство зі мною повністю згодне в тому питанні. Якщо ми не будемо визначати ці моменти в нашій стратегії, ми попадемо у величезну помилку. І до речі, для знавців Конституції хочу сказати. Що є розшифрування в українському законодавстві, що таке національна безпека і оборона. Я зачитую норму українського Закону про національну безпеку і оборону, де зазначено: "Під національною безпекою України розуміється захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якою забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією". Тобто ми маємо законом розшифроване, що таке є національна безпека і оборона. І останнє, що я хочу сказати. Ви знаєте, як колишній секретар РНБО можу відповідально заявити. Сьогодні в час війни, не надавши більше повноважень Раді національної безпеки і оборони, ми ставимо під загрозу національну безпеку і оборону нашої держави. Буде вкрай важливо виконувати функцію організації оборони нашої держави. Перед нами стоять великі виклики: повернення Донецьку, Луганську і Криму. І я переконаний, сьогодні нашим голосуванням ми дамо гідну і правильну відповідь на ці виклики. Слава Україні!

Дякую. Колеги праві в тому, що немає меж досконалості, але наш з Томенко законопроект найпростіший і для сприйняття, і для прийняття. По-перше, він має на меті тільки фільми, які зняті після 24 серпня 1991 року. Тобто не б'є по цих советских серіалах, в яких не було ще такої вже зовсім неперевершеної антиукраїнської пропаганди як це Росія робить зараз. По-друге, це стосується не всіх російських серіалів, а тільки тих, де серед головних героїв співробітники ФСБ російської, співробітники міліції російської і військовослужбовці російської армії. Тобто ми воюємо і водночас ми пропонуємо тих хто з нами воює, агресорів. От тому треба зараз приймати хоча би в першому читанні. І, по-третє, законопроект встановлює заборону на трансляцію таких російських серіалів, тимчасово, в нашій редакції поки що до 31 березня наступного року це, щоб не було зайвого крику, який вже навколо цього піднімається. І це стимулюватиме випуск наших серіалів про бійців АТО, а не про російських ментів

Олександр Валентиновичу, у нас насправді Збройні Сили України та інші силові структури відділені від політики. Але дуже модно зараз одягати всім камуфляж і їздити в зону АТО там розповідати як підтримують. Чи можна сьогодні від Верховної Ради України попросити звернутися до міністра оборони Полторака, до міністра внутрішніх справ Авакова, щоби надали інформацію як саме, які фракції голосували, чи дали вони можливість нашим воїнам сьогодні виконати свій громадянський борг і проголосувати. Більше того, я хочу нагадати, що тут у нас деякі фракції стверджують, що вони мають свої батальйони в зоні АТО, своїх військових. Так дайте їм тоді ж проголосувати. Чи вони тільки на папері існують ці батальйони і таке інше? Ми просимо від нашої фракції повернутися до цього запитання і все-таки дати можливість нашим воїнам, які сьогодні дійсно мають проблеми там із зимовим одягом, які влада має вирішити. Але це завдання влади і парламенту дати їм можливість виконати свій громадянський обов'язок і взяти участь виборах сказати комусь так, а комусь – ні на цих виборах.

Дякую. Ну, от, коли розмовляєш із хлопцями, які в зоні АТО, два дні тому останній раз. принаймні у мене була розмова, там проблеми соціальні і військові, які вони порушують всім відомі. Але остання фраза завжди: "Ну, ми тут хоч проголосувати зможемо?". Під Маріуполем і під Волновахою стоять наші хлопці – Збройні Сили України, в них це питання, в тому числі і мобілізовані за нашими рішеннями. Тому в мене перше зауваження. Ясно, що частина п'ятої, вся п'ята колона буде проти закону Ємця, тому що їм не подобаються українські війська на українській території як явище. І вони не хочуть їх бачити взагалі і не те, щоб право надати голосувати. Але от частину колег свої по Майдану я не розумію. Тобто, ви що хочете сказати, що тепер ті хлопці. Які зі зброєю в руках захищають Україну є таким матеріалом для маніпуляцій. Прийде якийсь начальник і скаже їм: "Ви тут не військові, а адмінресурс і голосуйте за того, за кого ми вам вкажемо". Ви уявляєте собі таке зараз? Це неможливо. Це вже не та армія. Тому я закликаю своїх колег по шанованій фракції "Батьківщина" підтримати законопроект 5157-1 внесений нашим побратимом депутатом Ємцем, який стосується право на реалізацію вибору нашими військовослужбовцями, які є армія, а не адмінресурс. Згадайте про це, коли зараз не будете знов тиснути кнопку. Прошу вас підтримайте! Слава Україні!

Я хочу зараз публічно на камерах звернутися до лідерки "Батьківщини" Юлії Володимирівні Тимошенко, яка весь свій час проводить на ток-шоу і годинами розповідає в прямому ефірі про любов до країни, до солдат. Зателефонуйте своїм депутатам, які ще залишилися у залі парламенту, нехай вони підтримують українських солдат, нехай вони повернуть їм конституційне право проголосувати за ту політичну силу чи того іншого кандидата. Вони мають на це більше за усіх громадян України. Вони сьогодні відстоюють на передовій інтереси нашої країни, цілісність. Будь ласка, це моє прохання до вас, накажіть своїй фракції повернути Конституцію і права.

Шановні друзі! Коли подивитися нашу з вами виборчу риторику, то більших патріотів і більших захисників Вітчизни, чим в цьому залі, мабуть, на Україні не має. Мова йде про те, що 50 тисяч хлопців зі зброєю в руках захищають нашу незалежність. І це не гучні слова, захищають кожен день і кожну хвилину. І мова йде про те, що ми зобов'язані їм дати право голосувати. Я звертаюсь до своїх колег з партії "Батьківщина", які так щиро розказують про захист нашої Вітчизни. Хлопці, повставляйте картки назад і дайте можливість справжнім воїнам проголосувати своє майбутнє.