Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Дорогі друзі, знесилене, знекровлене, обібране, вигнане за межі України, суспільство українське на президентських виборах проголосувало за ключові, глибокі зміни. Ми же з вами це розуміємо, що вони проголосували за зміни, що ніхто не хоче більше терпіти таке приниження і України в світі, і українців в Україні. І зараз ми з вами стоїмо на порозі нових парламентських виборів. І мова йде про те: по старій системі будуть вибори чи вони будуть по новій. Ми можемо що завгодно якимось дивним чином роз'яснювати людям, но всі ми точно знаємо, що в парламенті, на жаль, майже не працює Регламент, а сьогодні у нас свято Регламенту! Ми що, не пам'ятаємо, як вночі приймали бюджет, якого в очі не бачили, як вносили до порядку денного закони, які навіть не зареєстровані? А сьогодні – свято Регламенту, сьогодні пояснюють, що щось не так зареєстровано для зміни виборчої системи в Україні. Да, вибори цього парламенту потрібні дострокові, але якщо вибори провести по старій системі, то я хочу у всіх депутатів в цьому залі запитати, чи хочемо ми, щоб зберігалися ті кулуарні корупційні порядки, які є в цій Верховній Раді? Ну, ви ж усі знаєте, як працюють з урядом окремі депутати, як клани непогано собі влаштувалися у парламенті. Дорогі друзі, тут питання не до нового Президента і не до тих, хто сьогодні за чи проти цього закону. Питання одне: хтось хоче благополуччя своїй країні в цьому залі, хтось в цьому залі хоче збільшення капіталізації свого бізнесу, хтось в цьому залі мусить поїхати і дивитися в очі людям. І якщо країна не зміниться, а вона не зміниться, якщо вибори провести по старій виборчій системі, то як буде країна жити – ось про що треба думати. І тому треба негайно міняти виборчий закон, негайно, тому що це основа політичної системи в Україні. І якщо вона залишиться корумпованою, мажоритарною, нікчемною, то наслідки ми будемо мати ті ж самі. І добре, що сьогодні запропонували нову виборчу систему, давайте за неї проголосуємо і зробимо перший крок. Нам потрібна нова, відповідальна виборча система, без мажоритарки, і на вибори парламентські треба іти виключно з новою системою, інакше нічого не зміниться.

Шановні українці, це не рядове питання, яке зараз розглядається в парламенті, я саме звертаюся сьогодні до українського народу. Мова йде про те, що парламент має визначити аудитора, який буде перевіряти діяльність Національного антикорупційного бюро, який саме цей склад парламенту визначив. Я хочу нагадати, що Національне антикорупційне бюро будуть інспектувати три аудитори, яких призначають по одному: Президент, Кабінет Міністрів і Верховна Рада України. І навіть зараз Адміністрація Президента не дає можливість, щоби парламент призначив хоч одного незалежного аудитора. Кого визначив профільний комітет? Профільний комітет визначив на головного аудитора пана Сторча. Це особа, яка займає позицію заступника генерального інспектора Департаменту юстиції Сполучених Штатів Америки. Особа, яка є професійним аудитором і здійснювала аудити, зокрема таких установ як ФБР в Сполучених Штатах. Якого, до речі, команда нового Президента Трампа переподала на нову посаду уже своєю адміністрацією. Він одинаково незалежно здійснює роботу як для демократичної адміністрації, так і для республіканської. Але цей кандидат не підходить для Адміністрації Президента. Чому? Тому що він здатен буде незалежний здійснити аудит. В мене виникає цілком зрозуміле питання: для чого у черговий раз ганьбитися, вносячи кандидатуру, яка виникла… такий скандал викликала у цій сесійній залі. Кандидат Браун, який не зміг відповісти на питання: хто його запросив, хто його пропонує, який він має досвід роботи і чим він, власне, на цій посаді буде займатися. Тому, безумовно, що це не є питання рядове, це є питання, яке стосується честі Верховної Ради України. І фракція "Батьківщина" буде підтримувати кандидатуру Сторча на посаду аудитора Національного антикорупційного бюро. І я закликаю притомних депутатів припинити нижче плінтуса опускати Верховну Раду України. Давайте, дійсно, приймемо державницьке рішення і визначимо хоча б бодай одного незалежного аудитора для цієї установи.

Шановні колеги, я просто хотіла би, щоб всі, хто знаходяться зараз в залі, зрозуміли що відбувається. Це ж очевидні речі. Корупція в Україні на самому вищому рівні управління державою: Президент, Прем'єр-міністр, голова Національного банку, народні депутати, міністри і так далі. Для того, щоб їх проконтролювати, треба незалежного абсолютно експерта. І такий незалежний експерт був запропонований – це Роберт Сторч. Але зараз є очевидним для всіх, що Президент Порошенко, його оточення, намагаються на цю посаду зараз номінувати залежну людину, очевидно, яка буде так само отримувати бізнес-гроші. І зараз вони хочуть по суті залишити боротьбу з корупцією без контролю ззовні від тих країн, які підтримують сьогодні Україну у тому числі фінансовими ресурсами. Голосувати потрібно тільки за Роберта Сторча і ні в якому випадку за Найджела Брауна.

З цієї трибуни звучать дуже правильні речі. Це те, що я почула. І після цих речей наступають дуже неправильні дії. Кожна влада, яка приходить, вона починає кричати про корупцію минулої влади. Не було ще жодної влади на моїй пам'яті, щоб говорила про свою корупцію. Ви всі на "Титаніку", щоб ви розуміли. Оцей парламент, який оцього скликання, ми всі на "Титаніку". І щоб ви розуміли, що ніхто з вас не випливе. Ви вже не випливете зараз, якщо проголосуєте проти цього закону, проти створення цієї комісії. Вас зараз дивиться народ. Якщо ви зараз не створите комісію, народ вже зрозумів, які ви. Якщо ви створите комісію і вона нічого не дасть, народ теж зрозуміє, які ви. У будь-якому випадку з цього корабля не втечуть навіть криси. Тому раджу не викручуватися, почніть кожен з себе, і почніть з того, що, так, як бандюки 90-х: вони крали, вони визнали це, а потім вони наїлися отак – і понесли в церкву гроші. Замоліть свої гріхи перед народом, почніть з себе, віддайте, що вам зайве і пре з пельки, і тоді народ ваш "Титанік" винесе на руках, а ви врятуєте Україну. Якщо ви цього не зробите, народ вас втопить, всю Верховну Раду, запустять такий снаряд, що ляжемо тут всі! Тому раджу почати з того, що прийміть комісію і зробіть її чесно. Це, можливо, буде перше, що зробить влада діюча для людей.

Шановні колеги, я думаю, що ми всі віддаємо собі звіт, що за останні дні докорінно змінилася ситуація відносно агресії Росії проти України. Докорінно змінилася! Попрані всі Мінські угоди, попрані всі домовленості. І сьогодні очевидним є те, що стратегія на умиротворення агресора, на умиротворення країни-терориста практично зазнала поразки. Сьогодні мусить бути докорінно змінений підхід як України, так і світу до припинення війни на сході України і до повернення в Україну миру. І тому ми пропонуємо сьогодні достатньо чіткий і зрозумілий алгоритм дій. Перше і головне: нам треба діяти, а не домовлятися в кулуарах, які приводять до подальшої загибелі українців і втрати нашої території. Нам потрібно діяти по чіткому плану. І перший крок з цього плану – це негайне звернення України до Міжнародного кримінального суду для того, щоб притягнути до відповідальності керівництво країни-агресора. Сьогодні ми маємо для цього всі правові підстави. Згідно Резолюції 3314 Організації Об'єднаних Націй Росія повністю підпадає під визначення країни-агресора. Стаття 3 передбачає, що вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави, або будь-яка військова окупація, або анексія визнається агресією. І це найтяжчий злочин проти людяності, найтяжчий злочин, який визнаний Організацією Об'єднаних Націй. Крім того, Російська Федерація підпадає під критерій ООН у визнанні Резолюції 1267 щодо визначення організації-терориста, а саме, підпадає під критерій: участь у фінансуванні, плануванні, сприянні, підготовці або вчиненні актів чи діяльності, підтримку терористичної організації; надання, продаж або передача зброї терористичним організаціям і багато інших співпадінь. Саме тому ми мусимо негайно звернутися до Міжнародного Кримінального суду. Ми можемо для цього навіть не ратифіковувати Римський Статут, тому що парламент, частина проти цього, а звернення проголосувати парламентом і тим самим підтвердити процедуру ad hoc, яка зафіксована пунктом 2 статті 11 та пунктами 2 і 3 статті 12 Римського Статуту. Партія "Батьківщина" наполягає на тому, щоб саме сьогодні, але максимум завтра було поставлено на голосування звернення до Міжнародного Кримінального суду і притягнення, організація притягнення керівництва держави-агресора і держави-терориста до кримінальної відповідальності. Такі прецеденти в історії світу були. 27 червня 11-го року притягнутий Муаммар Каддафі, 21 липня 8-го року президент діючий Судану. Я просила би, щоб ми почали діяти, повернулися до женевського формату переговорів і зробили все необхідне, щоб світ поставив Україні летальну зброю. Зараз дуже важливий кожен день і кожен крок. Я прошу підтримати цей алгоритм дій. Дякую за увагу.

Шановні колеги, я думаю, що сьогодні ми робимо той крок вагомий у міжнародному полі права, який дозволяє нашій країні, дозволить, якщо ми зробимо все вірно, отримати потужну міжнародну підтримку на правовому рівні. Визнання Росії державною-агресором – це не просто заява і це не просто черговий документ, який ми приймаємо із зверненнями до інших країн або міжнародних організацій. Ми перший раз приймаємо рішення про те, що, базуючись на Резолюції 3314 Генеральної асамблеї, яка була прийнята ще в 1974 році, ми в міжнародному праві визнаємо Росію країною-агресором, тому що вона відповідає 4 із 7 пунктів, які визначають, хто є державою-агресором згідно цієї резолюції. Росія чітко потрапляє у ці визначення, тобто вторгнення, озброєний напад на державу, іншу державу, крім того, це будь-яка військова окупація, а також задіяння державою озброєних банд, які працюють на території іншої держави. Іншими словами, якщо ми сьогодні з вами, покладаючись на резолюцію, визначимо Росію агресором, включаються всі механізми Організації Об'єднаних Націй, які передбачені 51-ою, 41-ою, 42-ою статтями Статуту Організації Об'єднаних Націй. Я хочу, щоб ми це зробили не просто осмислено, а щоб зразу після цього ми включили на базі уряду, особливо Міністерства закордонних справ, парламентських наших інституцій всі інструменти впливу на Росію. Для цього після прийняття нашого рішення потрібно буде дуже виснажливо працювати і, в тому числі, на наступному сесійному засіданні прийняти звернення до Міжнародного кримінального суду для того, щоб вони направили спеціальних представників в Україну, зібрали разом з нами необхідні докази і були порушені кримінальні провадження в Міжнародному кримінальному суді проти персонально тих людей в Російській Федерації, які стоять на чолі цієї агресії. Це не просто сьогоднішнє наше звернення. Крім того, зараз в Парламентській асамблеї Ради Європи моніторинговий комітет прийняв рішення зняти з Росії санкції, які були передбачені в ПАРЄ. Це недопустимо. І тому наш з вами зараз документ, який ми приймаємо, так само буде оголошений в Парламентській асамблеї Ради Європи, бо буде дуже цинічно, якщо після подій в Маріуполі і в інших містах і селах Донбасу зараз йдуть криваві розправи з нашими громадянами, а Парламентська асамблея буде приймати рішення про позбавлення зняття з російської делегації певних санкцій. Недопустимо! І тому сьогоднішнє наше одностайне голосування буде потужним сигналом світу. Так давайте це зробимо. Слава Україні!

Шановні колеги, в житті кожної країни є моменти прийняття доленосних рішень. Рішення, перед яким ми знаходимося, є саме таким – доленосним рішенням. Чи Україна вийде з сірої зони безпеки і забезпечить свою національну безпеку. Це є стратегічне рішення. Режим Януковича скоїв багато злочинів проти української держави, українського народу. А скасування членства, курсу на членство в НАТО, і оголошення так званої позаблоковості – це злочин стратегічного масштабу. Коли в липні 2010 року режим Януковича проштовхував зміни до нашого законодавства і включив незрозумілу позаблоковість, нам говорили, що цим самим ми знімемо питання "занепокоєності" (в лапках) з боку Російської Федерації. На мою думку, подальші дії Росії свідчать, що немає такої поступки української влади, яка б задовольнила імперську Росію, для якої сам факт існування незалежної України є загрозою. Продовження законодавчо закріпленої позаблоковості є зневагою до ідеалів Євромайдану і введенням в оману українських патріотів і наших західних партнерів, які не можуть второпати, куди ми прямуємо – до НАТО, Ташкентського договору чи залишаємося в сірій зоні безпеки. Саме законопроект 1014 відповідає на питання стратегічне, чи ми будемо забезпечувати свою національну безпеку шляхом відновлення курсу на членство в НАТО. Курсу, до речі, який був визначений ще в законодавстві за часів Кучми і Януковича в 2003 році.