Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Дякую. Колеги праві в тому, що немає меж досконалості, але наш з Томенко законопроект найпростіший і для сприйняття, і для прийняття. По-перше, він має на меті тільки фільми, які зняті після 24 серпня 1991 року. Тобто не б'є по цих советских серіалах, в яких не було ще такої вже зовсім неперевершеної антиукраїнської пропаганди як це Росія робить зараз. По-друге, це стосується не всіх російських серіалів, а тільки тих, де серед головних героїв співробітники ФСБ російської, співробітники міліції російської і військовослужбовці російської армії. Тобто ми воюємо і водночас ми пропонуємо тих хто з нами воює, агресорів. От тому треба зараз приймати хоча би в першому читанні. І, по-третє, законопроект встановлює заборону на трансляцію таких російських серіалів, тимчасово, в нашій редакції поки що до 31 березня наступного року це, щоб не було зайвого крику, який вже навколо цього піднімається. І це стимулюватиме випуск наших серіалів про бійців АТО, а не про російських ментів

Дякую. Ну, от, коли розмовляєш із хлопцями, які в зоні АТО, два дні тому останній раз. принаймні у мене була розмова, там проблеми соціальні і військові, які вони порушують всім відомі. Але остання фраза завжди: "Ну, ми тут хоч проголосувати зможемо?". Під Маріуполем і під Волновахою стоять наші хлопці – Збройні Сили України, в них це питання, в тому числі і мобілізовані за нашими рішеннями. Тому в мене перше зауваження. Ясно, що частина п'ятої, вся п'ята колона буде проти закону Ємця, тому що їм не подобаються українські війська на українській території як явище. І вони не хочуть їх бачити взагалі і не те, щоб право надати голосувати. Але от частину колег свої по Майдану я не розумію. Тобто, ви що хочете сказати, що тепер ті хлопці. Які зі зброєю в руках захищають Україну є таким матеріалом для маніпуляцій. Прийде якийсь начальник і скаже їм: "Ви тут не військові, а адмінресурс і голосуйте за того, за кого ми вам вкажемо". Ви уявляєте собі таке зараз? Це неможливо. Це вже не та армія. Тому я закликаю своїх колег по шанованій фракції "Батьківщина" підтримати законопроект 5157-1 внесений нашим побратимом депутатом Ємцем, який стосується право на реалізацію вибору нашими військовослужбовцями, які є армія, а не адмінресурс. Згадайте про це, коли зараз не будете знов тиснути кнопку. Прошу вас підтримайте! Слава Україні!

Шановні виборці, дорогі українці, шановні колеги! Неодноразово в цьому залі це питання виносилось, завжди не вистачало голосів. Правда, це було за злочинного режиму. Зараз в країні, нарешті, українська влада. Правда, несповна патріотичний депутатський корпус. Тому є загроза, що закон не пройде і зараз. Разом з тим є декілька аргументів, чому саме сьогодні треба ухвалити цей закон. Боротьба Української Повстанської Армії це є одна з найяскравіших сторінок новітньої української історії. Спротив УПА розпочався офіційно від 14 жовтня 1942 року, а до того діяли інші збройні загони. І останній акт боротьби УПА історики датують 2 травня 1961 року у місті Бережани Тернопільської області. Тобто двадцятилітня підпільна повстанська боротьба не мала інших таких аналогів в історії, як боротьба Української Повстанської Армії. По-друге, ми повинні просто вшанувати людей, дуже не багато ветеранів УПА лишилися в живих. Вони старіють і, на жаль, відходять із життя. Не більше 8 тисяч ветеранів по всій Україні лишилося серед нас, лишилося в живих. Хоча би зараз зробити на Покрову їм цей подарунок. Третє. Дев'ять областей вже давно визнали статус УПА і бійців УПА як ветеранів Збройних Сил і ветеранів війни. Від Заходу аж по Схід такі області, рішеннями обласних рад, визнавали бійців УПА. Саме зараз, сьогодні, час це зробити на рівні парламенту. Бо саме сьогодні зранку новообраний українським народом Президент Порошенко зробив те, що мали зробити всі попередні президенти. Саме сьогодні день створення УПА і день українського козацтва оголошено Днем захисника Вітчизни. Дев'ять років тому у цей день, 14 жовтня 2005 року, урядова комісія по вивченню діяльності ОУН-УПА ухвалила остаточний висновок істориків щодо діяльності ОУН-УПА. І цей висновок Національної академії наук України оприлюднений ще 2005 року, розповсюджений, і з ним можна ознайомитися у кожній українській бібліотеці. Ці дев'ять років з 2005 року пішли для того, щоб розповісти суспільству більше, чим для українців є боротьба героїв із УПА. І сьогодні у нас, можливо, останній шанс у цьому парламенті віддати борги перед ветеранами. Включаємо це до порядку денного і проголосуємо, це буде шана і до загиблих, і до ще нині живих ветеранів УПА. Слава Україні!

Шановні виборці! Шановні колеги! Ну от дивіться, Росія планово будує базу Чорноморського флоту у Новоросійську. От тільки цього року директор Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони Росії доповів їхньому президенту: "Все йде по плану". 2008 рік – завершився перший етап будівництва нової бази флоту Росії у Новоросійську, 2017 – другий етап завершується, 2020 – база буде здаватися під ключ. Виникає питання. В зв'язку із побудовою нової бази флоту Росії в самій Росії, чому до 2042 року Чорноморський флот Російської Федерації повинен перебувати на нашій суверенній території? Перше питання. Президент України Янукович дає на нього відповідь? Не дає. Принаймні у виступі його представника ми не почули. Друге. Чому Чорноморський флот не платить оренду? Він її не платить Україні. За всіма експертними оцінками, мінімум на рік, 2,5 мільярди доларів США повинен отримувати український бюджет. Скільки платить російський флот? Нуль. Він погашає 97 мільйонів доларів щороку за рахунок невідомо яких боргів, невідомо які, хто і коли затверджував. Друге питання. Дає Президент Янукович на нього відповідь? Не дає. Третє питання. Знижки на газ. Слухайте, де вони, ті знижки? Третя хвиля знижок на газ від Газпрому по всій Європі почалася. Знижку фактично де-факто не отримає тільки Україна. Внаслідок тих угод, які підписані в Харкові і по яким нібито Україна має ці знижки отримувати. Але їх немає. Тому вихід один. По-перше, інвентаризація всіх об'єктів флоту Росії на території України, особливо в Севастополі. Друге. Встановлення справедливих орендних ставок. І третє. Негайна, без жодних умов анексій і контрибуцій, як казали колись більшовики, денонсація злочинних, шкідливих харківських угод. Тоді буде справжнє діло для України. Слава Україні!

Шановні виборці, шановні колеги! Київське питання на устах всієї країни уже рік і більше. А чому? Тому що влада є, але по суті у Києві вона нелегітимна. Діє глава Київської міської державної адміністрації, який ніде жодного разу не отримав вотуму довіри від киян. Діяла Київська міська рада, яка, починаючи із 3 червня цього року, також перестала бути легітимною. Немає районних рад, які були розпущені рішенням, інспірованим главою Київської міської державної адміністрації, але це рішення, за оцінкою багатьох експертів, має антиконституційний характер. Виглядає, що Київ так і не зможе дійти до тих високих стандартів Магдебурзького права, які він мав, ще починаючи із часів середньовіччя, тому що прийшла до влади та команда, яка сповідує принципи, далекі навіть від епохи розвиненого середньовіччя. Їм не треба ні самоврядування, ні міської ради, ні районних рад, а пару кишенькових депутатів, які можуть, у зрозумілий їм спосіб, натискати кнопки в раді, розграбовувати землі, майно і все те, що в Києві ще лишилося. З тим, щоби такого уникнути, необхідно внести зміни до законодавства, які, звичайно, сьогодні Партія регіонів разом із комуністами, звичайно ж, не пропустить. Чому? Тому що зміни до законодавства, які пропонує опозиція, вони поновлюють місцеве самоврядування в місті Києві. Я пропоную повернутися до діяльності районних рад у місті Києві і відобразити це у змінах до Закону "Про столицю України - місто-герой Київ". Я також пропоную, як і колеги, які виступали до мене, чітко записати у пункті 10.1 Закону про столицю України, що київський міський голова, обраний киянами, в обов'язковому порядку призначається Президентом України главою Київської міської державної адміністрації. Тоді ми зможемо говорити, що глава адміністрації діє від імені киян і в інтересах киян, звичайно, поєднуючи також і необхідні функції державного управління. Бо Київ має столичний статус і особливості управління в місті Києві, звичайно, є. Ще один момент. Антиконституційний суд України декілька днів тому прийняв рішення, яким, по суті, ввів заборону на проведення будь-яких виборів у місті Києві протягом найближчих 2-2,5 років. По суті, Конституційний суд прийняв рішення за всіх киян, не питаючи у них дозволу на таке рішення. Судді Конституційного суду, не довго обтяжуючи себе роздумами, сказали: "Ви, кияни, будете без міського голови аж до жовтня 2015 року". Правда, Конституційний суд не сказав про справжні мотиви такого рішення: що є надія у теперішнього Президента, у всіх тих, хто біля нього, що вони виграють кампанію 2015 року, продовжать собі ще на 5 років повноваження щонайменше. А потім, мовляв, можна спокійно і в Києві проводити кампанію по виборах мера. "Ми ж і так уже будемо мати всю повноту влади, тому "закрутимо гайки", так що вже після другої нашої так званої перемоги, кияни оберуть того мера, який нам вигідний", - думає собі так влада. І дала команду антиконституційному суду прийняти рішення проти киян, проти будь-яких київських інтересів. Такі рішення неприпустимі, таким рішенням Конституційний суд, взагалі поставив себе поза законом. А в Раді, якщо ще є необхідна кількість депутатів, не тільки і з опозиції, а, може, і в більшості умовній, бо сьогодні щось рішення не проходять. В Партії регіонів, можливо, є люди, які ще переймаються про самоврядування, то вони повинні проголосувати рішення про те, що вибори міського голови і міської ради в місті Києві повинні відбутися. І тоді можна врятувати ситуацію в Києві, надавши можливість киянам прийняти рішення від свого імені, а не виконувати рішення антиконституційного суду, які накинуті йому владою в своїх інтересах. Ще один момент. Ніби всім подобається, а от є глава адміністрації, навіщо ще якісь зайві розмови в радах? Але все це прямо позначається на економічній діяльності міста Києва. Скажіть, якби був обраний киянами міський голова, він допустив би три роки поспіль такі гігантські вилучення із київського міського бюджету? 8 мільярдів гривень вилучається щороку із київського міського бюджету. Куди ці мільярди йдуть? Якби вони йшли кудись на людей - це ще одне пояснення, але реальні зарплати в країні падають, реальні пенсії падають, купівельна спроможність людей падає. І у киян, які заробляють ці гроші, ці гривні вилучаються нібито в державний бюджет. Правда, ніхто їх потім, вилучених гривень, не бачить. Ні міськрада у теперішньому її складі, ні міський глава адміністрації Попов нічого не можуть, а, я думаю, і не хочуть зробити в цій ситуації. І ці вилучення, антинародні, антикиївські, із міського бюджету продовжуються. Скажіть, якби був обраний киянами міський голова, він би сидів склавши руки, і спостерігав за цією ситуацією? Очевидно, ні. Спираючись на підтримку киян, він би робив все для того, щоб кошти, зароблені в Києві, працювали для киян. Яким шляхом йде теперішня київська влада? А у них не лишається, якщо потурати апетитам уряду Азарова, жодного іншого шляху, як не виплачувати надбавки бюджетникам, вчителям, лікарям або недоплачувати ці добавки, збільшувати орендні ставки по всіх київських орендах - і дерти з малого підприємця, їм залишається збільшувати плату за землю - і дерти з малого підприємства, їм залишається шукати правдами і не правдами гроші, щоб у тих-таки киян забрати - і покривати ці дірки в Київському бюджеті, які створили: Янукович, Азаров в і їхня камарилья. То що, це київська політика?! Це політика в інтересах киян?! Уже зараз говориться про те, що це Попов ніби в низькому старті на вибори готується. Але уже ж зараз говориться про те, що, тільки теперішня влада у Києві - такого не буде, звичайно, але вони собі так думають, що таке може трапитися, - так от, якщо вони перемагають – зразу збільшення комунальних платежів в середньому на 25 відсотків. Чому? Тому що ж гроші видають в центр, а треба поповнювати їх із кишень простих киян. Зразу збільшення плати за проїзд, зразу збільшення плати за всі обслуговування комунального характеру. Все це чекає киян, якщо теперішня влада правдами й не правдами продовжить собі мандат. Ми цього допустити не можемо. Тому єдиний вихід, який тепер у Києві і який тепер перед всією країною, якщо взагалі в країні стоїть питання самоврядування ще взагалі, - це відійти від будь-яких установок, які там зверху в парламент спускаються, і проголосувати постанову, яка внесена опозицією про проведення виборів міського голови і міської ради в жовтні цього року. Будь-які інші маніпуляції з виборами в місті Києві говорять про незаконний і злочинний характер київської влади, яка правдами і не правдами хоче продовжувати своє перебування біля годівниці, яка працює проти інтересів киян. Кошти, які витрачаються на ці розв'язки, величезні. Дороги нібито там вони будуть, облаштовують, а пробки і автомобілісти, які не можуть доїхати до місця призначення, тільки зростають. Значить, де ефективне використання грошей? Немає. Де Київрада, яка це контролює? Немає. Де тепер взагалі після цього рішення Конституційного Суду Київрада? Немає. Будуть ходить нелегітимні депутати від Партії регіонів і залишків блоку Черновецького. І, по суті, з тим, щоб зберегти собі ще депутатські повноваження на 2,5 роки, просто розкрадати все те, що в Києві лишається. Наше завдання як опозиції і всіх киян не допустити, щоб це свавілля у Києві продовжилося, прийняти закони, які відновлюють самоврядування у місті Києві, будь-який закон із чотирьох, який зараз внесений опозицією, і домогтися призначення чесних демократичних виборів у місті Києві, виборів міського голови і міської ради у жовтні цього року. Дякую за увагу. Слава Україні!

Під Крутами неодноразово відбувалися державні заходи і при минулій владі, і навіть при теперішній. Тобто навіть не дивлячись місцями на україно ненависницькі погляди, які тут і в залі навіть демонструються, змушені теперішні посадовці іти тут на Аскольдову могилу на чолі з Прем’єр-міністром навіть Азаровим і покладати квіти на вшанування пам'яті героїв Крут, які були знищені по-звірячому у сотні разів переважаючою армією російською більшовицькою, яка наступала на Київ. Зайшовши в Київ, почала убивати всіх, хто говорив українською мовою. Треба проголосувати цю постанову для пам'яті про цих героїв.

Шановні виборці, шановні колеги! Комітет з питань культури ухвалив однозначно рішення про недовіру уряду Азарова. Чому? Тому що в культурі, в гуманітарній сфері суцільні «покращення». Лише деякі назву. Перше «покращення». В наступному році, якщо їх не зупинити, майже всі музичні школи почнуть закриватися, а батьки будуть змушені у тих школах, що лишилися, платити по три з половиною – чотири тисячі гривень на місяць за навчання своїх дітей. Чим не покращання? Звичайно, покращання. Треба дати їм і надалі таку можливість, напевно. Друге покращання: Закон про культуру. Напруга вже сягає граничних меж. Надбавки за вислугу років, матеріальні допомоги і інші доплати уряд не виплачує, бо каже, що одним треба їх платити, а іншим не потрібно. Мінфін економить на артистах, на всіх, хто працює в театрах, бібліотеках, бо нема ж грошей. А де всі гроші? А вони на обслуговуванні кланів, на обслуговуванні монополій, на обслуговуванні всього того, що забезпечує діяльність цього уряду і що забезпечує такі закупівлі, після яких поїзди в країні перестають їздити, як цей сумнозвісний «Хюндай», хоча нам сьогодні говорили про якісь «крюківські вагони». Ми знаємо тільки про ті вагони, які зупиняються і не дають можливості людям доїхати. Третє покращання в культурі. 15 директорів музеїв звільнено: «Софія Київська» заповідник, «Києво-Печерська Лавра» заповідник, «Переяславський заповідник», Національний художній музей. Кого завгодно уряд ставив: галеристів, моделі, фотомоделі, хто завгодно керував, тільки не професіонали, яких цей уряд виганяв із цієї сфери. Покращання? Ну, для них покращання, а для людей – ні. Четверте: забудова. Пам'ятки фінансуються, інвентаризація і паспортизація – 0,4 відсотка від потреби. Вдумайтесь! А для чого це робиться? Щоб не було можливості в повному обсязі визначити: пам'ятка це чи не пам'ятка. А потім що? А потім виникає Гостинний двір, а потім виникає забудова прямо біля Софії Київської, а потім виникають земельні ділянки, на яких стоять історичні споруди, які передаються у приватні руки без суду і слідства. І останнє покращання, головне: українська мова. Саме при цьому уряді почався фронтальний наступ і знищення української мови. Фактично цей уряд сповідує, розмовляє російською мовою. Кожен другий міністр не знає української мови і нею не володіє, а апарат уряду переходить повсякчас на російську мову. Те саме в апаратах міністерств, тобто це по суті у цьому плані п'ята колона Росії, яка тут впроваджує ці імперські цінності, а не цінності Української незалежної держави.

Шановні виборці, шановні колеги, ця угода знову не на користь України. І взагалі угоди з Чорноморським флотом треба переглядати і розглядати дуже ретельно, а не так як у нас це часто робиться. Якщо взяти не лише букву, а сам дух цієї угоди, то чітко зрозуміло, що це не так угода про те, як наші надзвичайні сили, війська Міноборони і інші підрозділи будуть мати допуск до об'єктів дислокації Чорноморського флоту, як угода про те як бійці Чорноморського флоту в Севастополі, в Генічеську, по всьому Криму і взагалі, де захочуть вони далі поїхати, будуть мати доступ до наших об'єктів, до нашої території і там займатися своїми справами. Уже ж були випадки, коли у районі Генічеська їздили підрозділи Чорноморського флоту без жодних дозволів на пересування. От оце випливає із духу цієї угоди. Крім того, не зрозуміло, а чому уряд принагідно, примушуючи зараз більшість ратифікувати цю угоду, не ставить питання інші проблематичні про перебування Чорноморського флоту. Чому і надалі більше 40 причалів використовується Чорноморським флотом незаконно? Чому і надалі більше 200 об'єктів здається Чорноморським флотом у суборенду незаконно. Чому взагалі досі не проведено інвентаризацію об'єктів, які нібито орендовані Чорноморським флотом, але жодного договору оренди про конкретний об'єкт немає, бо в свою чергу немає інвентаризації. Чому уряд цими питаннями не займається, не порушує їх, а примушує просто тупо натискати кнопки за ратифікацію чергової угоди, яка Україні нічого не дає.

Пане Прем’єр-міністр, ви своєю промовою оптимістичною можете заколисати кого завгодно, всю Україну навіть. Але що я зрозумів, що треба для бачення вашої майбутньої діяльності і минулої знати два слова, вами придумані: перше слово – це «папірєдніки», а друге слово це ви ж самі повинні знати - «пакращення». І от «папірєдніки» уже сидять – значить все нормально, першу частину своєї програми ви виконали, а «пакращення» ми всі зараз споживаємо, весь український народ. От у мене запитання. Де покращення для пенсіонерів, для чорнобильців, для ветеранів, для всіх соціальних верств, коли в них і пільги забрали і виплати? Воно і далі буде продовжуватись? І про «папірєдніков». Ви тут до круглого столу закликали з опозицією. А що ви скажете, коли будуть звільнені політв’язні: Юлія Тимошенко і Юрій Луценко? І як ви, пане прем’єр-міністр, особисто ставитесь до того, що ваша влада використовує спосіб зведення політичних порахунків через ув’язнення як головний спосіб утвердження при владі?