Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановні народні депутати, Національна гвардія вже фактично стала символом української звитяги. І тому вона найбільше в російській пропаганді згадується як символ, власне, українських, взагалі всіх збройних сил. Ми тут в тому залі однією з перших реформ проголосували за створення Національної гвардії України. І згадуючи про Майдан, хочу наголосити. Прямо з Майдану тисячі добровольців з оборони Майдану пішли в Національну гвардію Україну, створивши перший і другий батальйони Національної гвардії. Добровольці, які стали ідеологічною основою на фронті. Там, під Слов’янськом, в Дебальцево з одними автоматами вони знаходяться весь той час на самій передовій лінії. Коли хтось говорить, що Національна гвардія має бути на 2-й лінії, повідомляю усім. В найбільш гарячих точках, де я був зовсім недавно і з ними бачився, в станиці Луганській – підрозділ Національної гвардії добровольчий, в Дебальцево – підрозділ Національної гвардії батальйону імені Кульчицького, розблокування в Вуглегірську батальйону "Світязь" здійснювали підрозділи Національної гвардії. Коли я з ними говорив і питався, які є потреби, вони не говорили про пільги, вони не говорили про земельні ділянки, вони не говорили про кошти. Вони говорили: "Хай держава нас забезпечить нормальним озброєнням". На самому передку в найбільш гарячих боях з одними автоматами вони виступають проти озброєного до зубів найкращим сучасним технічним озброєнням російського агресора. Я хочу сказати, їм важко буде чекати, поки ми будемо дискутувати між першим і другим читаннями, які правки вносити, а які правки не вносити. Я вважаю, буде великою несправедливістю, і буде нечесно перед тими хлопцями, які на передовій, якщо ми будемо продовжувати дискусії з приводу того, щоб надати їм озброєння. Я вважаю, що той факт, що ми передаємо повноваження Президентові, він тільки впорядковує конституційні повноваження Президента. Я вважаю, що ми повинні надати важке озброєння нашим хлопцям, які зараз там в окопах захищають і Україну, і нас, і наші сім'ї, і я вважаю, що ми повинні проголосувати за цей законопроект за основу і в цілому, всі разом, усім залом, підтримавши хлопців тих, які там на передку. Дякую. Слава України!

Шановні колеги! Те, що відбулося минулого тижня у Страсбурзі, коли українська делегація брала участь у сесії Парламентської асамблеї Ради Європи – це сталася велика перемога. Це сталася велика перемога всієї демократії і української делегації загалом, бо ми не допустили повернення делегації Російської Федерації до зали із повним відновленням їхніх прав. Друзі! Цю перемогу парламентської і офіційної дипломатії дуже важко переоцінити, тому що Російська Федерація кинула абсолютно всі сили для того, щоб повернутися і відновити всі свої права в Асамблеї. Для чого їм це було потрібно? Ну, по-перше, коли в делегацію включають голову парламенту, а це був голова Держдуми Нарижкін – це вже свідчить про те, що наскільки їм це важливо. Але важливо їм було зробити кілька речей: легітимізувати через європейську інституцію свою агресію проти України, виправдати анексію Криму і почати зворотній шлях до скасування санкцій. Це суттєво би відкинуло нашу дипломатію назад, але цього не сталося, про це пізніше. У нас на сесії було 3 головних, ключових питання щодо України. Перше – це доповідь щодо гуманітарної ситуації в анексованому Криму, у захоплених терористами територіях частини Донбасу, а також ситуація з тимчасово переміщеними особами, які втекли із окупованого Криму і Донбасу. Нам вдалося провести всі поправки від української делегації, і вони були прийняті. І в результаті не дуже такий лояльний текст доповіді перетворився в абсолютно чіткий: ми засудили гуманітарні конвої, ми засудили грубе порушення прав людини в Криму, ми визнали Росію країною, яка окупувала Крим. Питання свободи слова в Європі інше було важливе і там ми засудили обшук на кримськотатарському каналі АТР. Особлива увага була приділена дипломатичному імунітету Надії Савченко, тому що це єдиний інструмент звільнення її з-під варти. Зроблено було максимально все і в даному разі зараз далі продовжуються дії Міністерства закордонних справ і Президента України. Але найголовнішим питанням було перегляд повноважень російської делегації. Ви знаєте, росіяни кинули абсолютно всі сили, всі рівні мотивації були використані, не виключаються жодного. Але я мушу сказати одне, нам вдалося переламати ситуацію, яка у вівторок була ще майже критичною, майже неможливою, здавалося, і на 180 градусів ми її розвернули. Це було через тільки одну річ, єдність української делегації вперше за багато років. Українська делегація була, по-перше, дуже якісною за своїм складом, надзвичайно активною і вже досвідчені члени Парламентської асамблеї і нові були молодці. І третє. Ми зробили все на кожному рівні свою справу саме єдиним фронтом. І я можу сказати, що можливо один виступ опозиції був антиукраїнським, не потрібним, жахливим і ми його всі засудили, проте голосування, робота в комітатах була єдиною і це дало нам результат. Українська делегація одноголосно проголосувала за те, щоб відновити санкції проти Росії і переконали інші 150 депутатів Парламентської асамблеї, ми отримали дуже серйозний результат. Я хочу з цієї трибуни подякувати нашим партнерам іноземним делегаціям, які нам допомагали, це делегації Великобританії, це країни Балтії, Польщі, Грузії, Німеччини, країн Скандинавії, Іспанія та Італія дали майже одноголосний результат. Я хочу подякувати так само Президенту України, який був постійно з нами на зв'язку, вчора делегація зустрічалася з ним і ми обговорили план на майбутнє. Я хочу подякувати за дуже активну позицію Міністерство закордонних справ. Друзі, давайте подякуємо всім нашим партнерам, оплесками привітаємо наших колег із інших парламентів, які допомогли нам добитися цього результату. Вони того гідні і це ще раз робота нашої делегації в ПАРЄ підкреслила, разом ми сила і якщо ми об'єднуємося ми можемо переламати навіть найжорсткіші російські сценарії і отримати реальну перемогу. І ця перемога стала дуже важливим моментом для наших хлопців на фронті, які побачили, якщо дипломатія перемагає, то і військова сила йде вперед, так само перемагає. Слава Україні! Разом ми сила!

Шановні колеги, я думаю, що ми всі віддаємо собі звіт, що за останні дні докорінно змінилася ситуація відносно агресії Росії проти України. Докорінно змінилася! Попрані всі Мінські угоди, попрані всі домовленості. І сьогодні очевидним є те, що стратегія на умиротворення агресора, на умиротворення країни-терориста практично зазнала поразки. Сьогодні мусить бути докорінно змінений підхід як України, так і світу до припинення війни на сході України і до повернення в Україну миру. І тому ми пропонуємо сьогодні достатньо чіткий і зрозумілий алгоритм дій. Перше і головне: нам треба діяти, а не домовлятися в кулуарах, які приводять до подальшої загибелі українців і втрати нашої території. Нам потрібно діяти по чіткому плану. І перший крок з цього плану – це негайне звернення України до Міжнародного кримінального суду для того, щоб притягнути до відповідальності керівництво країни-агресора. Сьогодні ми маємо для цього всі правові підстави. Згідно Резолюції 3314 Організації Об'єднаних Націй Росія повністю підпадає під визначення країни-агресора. Стаття 3 передбачає, що вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави, або будь-яка військова окупація, або анексія визнається агресією. І це найтяжчий злочин проти людяності, найтяжчий злочин, який визнаний Організацією Об'єднаних Націй. Крім того, Російська Федерація підпадає під критерій ООН у визнанні Резолюції 1267 щодо визначення організації-терориста, а саме, підпадає під критерій: участь у фінансуванні, плануванні, сприянні, підготовці або вчиненні актів чи діяльності, підтримку терористичної організації; надання, продаж або передача зброї терористичним організаціям і багато інших співпадінь. Саме тому ми мусимо негайно звернутися до Міжнародного Кримінального суду. Ми можемо для цього навіть не ратифіковувати Римський Статут, тому що парламент, частина проти цього, а звернення проголосувати парламентом і тим самим підтвердити процедуру ad hoc, яка зафіксована пунктом 2 статті 11 та пунктами 2 і 3 статті 12 Римського Статуту. Партія "Батьківщина" наполягає на тому, щоб саме сьогодні, але максимум завтра було поставлено на голосування звернення до Міжнародного Кримінального суду і притягнення, організація притягнення керівництва держави-агресора і держави-терориста до кримінальної відповідальності. Такі прецеденти в історії світу були. 27 червня 11-го року притягнутий Муаммар Каддафі, 21 липня 8-го року президент діючий Судану. Я просила би, щоб ми почали діяти, повернулися до женевського формату переговорів і зробили все необхідне, щоб світ поставив Україні летальну зброю. Зараз дуже важливий кожен день і кожен крок. Я прошу підтримати цей алгоритм дій. Дякую за увагу.

Шановні колеги, я думаю, що сьогодні ми робимо той крок вагомий у міжнародному полі права, який дозволяє нашій країні, дозволить, якщо ми зробимо все вірно, отримати потужну міжнародну підтримку на правовому рівні. Визнання Росії державною-агресором – це не просто заява і це не просто черговий документ, який ми приймаємо із зверненнями до інших країн або міжнародних організацій. Ми перший раз приймаємо рішення про те, що, базуючись на Резолюції 3314 Генеральної асамблеї, яка була прийнята ще в 1974 році, ми в міжнародному праві визнаємо Росію країною-агресором, тому що вона відповідає 4 із 7 пунктів, які визначають, хто є державою-агресором згідно цієї резолюції. Росія чітко потрапляє у ці визначення, тобто вторгнення, озброєний напад на державу, іншу державу, крім того, це будь-яка військова окупація, а також задіяння державою озброєних банд, які працюють на території іншої держави. Іншими словами, якщо ми сьогодні з вами, покладаючись на резолюцію, визначимо Росію агресором, включаються всі механізми Організації Об'єднаних Націй, які передбачені 51-ою, 41-ою, 42-ою статтями Статуту Організації Об'єднаних Націй. Я хочу, щоб ми це зробили не просто осмислено, а щоб зразу після цього ми включили на базі уряду, особливо Міністерства закордонних справ, парламентських наших інституцій всі інструменти впливу на Росію. Для цього після прийняття нашого рішення потрібно буде дуже виснажливо працювати і, в тому числі, на наступному сесійному засіданні прийняти звернення до Міжнародного кримінального суду для того, щоб вони направили спеціальних представників в Україну, зібрали разом з нами необхідні докази і були порушені кримінальні провадження в Міжнародному кримінальному суді проти персонально тих людей в Російській Федерації, які стоять на чолі цієї агресії. Це не просто сьогоднішнє наше звернення. Крім того, зараз в Парламентській асамблеї Ради Європи моніторинговий комітет прийняв рішення зняти з Росії санкції, які були передбачені в ПАРЄ. Це недопустимо. І тому наш з вами зараз документ, який ми приймаємо, так само буде оголошений в Парламентській асамблеї Ради Європи, бо буде дуже цинічно, якщо після подій в Маріуполі і в інших містах і селах Донбасу зараз йдуть криваві розправи з нашими громадянами, а Парламентська асамблея буде приймати рішення про позбавлення зняття з російської делегації певних санкцій. Недопустимо! І тому сьогоднішнє наше одностайне голосування буде потужним сигналом світу. Так давайте це зробимо. Слава Україні!

Доброго дня, вельмишановний пане Голово, вельмишановні панове колеги! Україна у війні. Коли говориш це і усвідомлюєш це – страшно! І у війні ми із споконвічним ворогом української нації, як це незвично зараз звучить, – російським імперіалізмом, який не має душі і не має бачення свого сусіда, він має бачення своєї власності. Ми маємо стати зрілою нацією, нацією політичною і державною. І розуміти, не дивлячись на те, що з нами світ нібито, який має свої інтереси і завжди буде їх захищати, ми маємо залишитися один на один із ворогом і стати сильнішими. Найсильнішими є ті люди, які зараз в цю секунду б'ються під Дебальцевим. Це люди, які в цю секунду захоплюють 30 полонених Російської Федерації. В цю секунду ці хлопці, які зараз б'ються за те, щоб не потрапити в оточення під Дебальцевим. Але ми ще маємо бути сильними, визнаючи наші неспроможності. Ми ще в серпні місяці прийняли Закон 1644 про санкції, де повністю забороняли торговельну активність з Російською Федерацією. Ми не спроможні виконувати власних законів. Це не є ознака сили. Це ознака мімікрії в обману самого себе. Тому сьогодні, визнаючи Росію державою агресором щодо України, ми мусимо сказати собі, шановні депутати, урядовці, шановний Президенте. Ми мусимо діяти як у воєнному стані: те, що говоримо, те і виконуємо. Сьогодні нашій делегації в ПАРЄ дуже складно. Російська пропагандиська машина і дипломатично працює на повних парах. І сьогоднішня наша позиція для них є дуже важливою. Сьогодні ми, прийнявши рішення своє про Росію-агресора, повинні, кожен з нас, створити серйозну групу людей, які виступлять в кожному парламенті світу, Європи для того, щоб довести: люди в Європі не знають, що ми у війні, вони думають, що ми живемо громадянською війною. Тому ознака сили – це ознака підтримки свого воїна, тому що він не доглянутий, і це треба чесно сказати, і це ознака казати собі правду. Я закликаю всіх нас до цієї серйозної і відповідальної праці. Слава Україні!

Шановні колеги, я думаю, що ні для кого не секрет, що в Україні відбуваються події, які кваліфікувати інакше, ніж словом "війна", неможливо. Довгий час ми спостерігали за тим, як Російська Федерація надавала політичну, фінансову і технічну допомогу терористичним організаціям "ЛНР" і "ДНР" на території українського Донбасу. Проте уже з серпня місяця фактом стало вторгнення російських військ, які зумовили організацію так званого Іловайського котла. Останніми днями ситуація на фронті після повного провалу ДНР і ЛНР також характеризується масовим вторгненням організованих військ Російської Федерації. У мене в руках є один із неспростовних документів, які давно про це доводять: як із російського військовослужбовця, некоего Сергеева из Дагестана, військовий білет Російської Федерація, елементарно, легко, як балалайка, роблять "ополченца ДНР", Сергеева из Дагестана, тільки це тепер уже військовий білет "ДНР". Саме такими документами, які ми забираємо у полонених під час військових дій, організовується так звана громадянська війна, так званий "легіон НАТО" та інші побрехеньки, які розповсюджує Путін і його сателіти. Сьогодні Верховна Рада має дати на це відповідь. Шановні колеги! В Україні є інфляція. І найбільша інфляція – на словах, слова знецінені. Фракція "Блоку Петра Порошенка" закликає сьогодні до конкретної дії: прийняти парламентом України заяву про визнання Російської Федерації країною-агресором, звернутися до парламентів світу з клопотанням про військово-матеріальну підтримку України у цій війні. Бо Україна воює не тільки з Російською Федерацією, Україна воює за вільний світ, за цінності свободи і демократії в усьому світі. Ми також сьогодні маємо звернутися до Організації Об'єднаних Націй з вимогою почати процедуру зміни Статуту аби виключити державу-агресора, яким є Російська Федерація із постійних членів Ради Безпеки, котра постійно блокує миротворчий процес в Україні та й по всьому світі. Ми також повинні сьогодні звернутися до Парламентської асамблеї Ради Європи підтримати український парламент, визнати Росію державою-агресором, визнати ЛНР і ДНР терористичними організаціями і цим допомогти героїчній українській армії. Я впевнений, що сьогодні ми, колеги, це зробимо. Слава Україні!

Шановні народні депутати! Мені справді прикро слухати, коли в час військової агресії проти України ми так гостро обговорюємо питання можливості надання більших повноважень для Ради національної безпеки і оборони. Особливо мені дивно чути, коли говорять, що ряд сфер нашого життя не належить до питань безпеки і оброни. Ви знаєте, агресія проти України почалась не минулого року. Багато років Російська Федерація і Путін вели проти України інформаційну війну, економічну війну, енергетичну війну. І власне тому, що попередня влада нас переконувала, що немає ніякої загрози для національної безпеки і оборони, воно призвело до того, що ворог прийшов на нашу землю і на нашу територію. Власне від того, що ми вважали, що ті свари не належать до питань безпеки і оборони. В сьогоднішньому глобальному інформаційному світі в дуже широкому полі є загрози для безпеки і оборони нашої держави. І на моє глибоке переконання, на сьогодні після військової агресії найбільшою загрозою для національної безпеки і оборони власне і є корупція. І я думаю, що суспільство зі мною повністю згодне в тому питанні. Якщо ми не будемо визначати ці моменти в нашій стратегії, ми попадемо у величезну помилку. І до речі, для знавців Конституції хочу сказати. Що є розшифрування в українському законодавстві, що таке національна безпека і оборона. Я зачитую норму українського Закону про національну безпеку і оборону, де зазначено: "Під національною безпекою України розуміється захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якою забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією". Тобто ми маємо законом розшифроване, що таке є національна безпека і оборона. І останнє, що я хочу сказати. Ви знаєте, як колишній секретар РНБО можу відповідально заявити. Сьогодні в час війни, не надавши більше повноважень Раді національної безпеки і оборони, ми ставимо під загрозу національну безпеку і оборону нашої держави. Буде вкрай важливо виконувати функцію організації оборони нашої держави. Перед нами стоять великі виклики: повернення Донецьку, Луганську і Криму. І я переконаний, сьогодні нашим голосуванням ми дамо гідну і правильну відповідь на ці виклики. Слава Україні!

Коли тільки російські військові захопили Верховну Раду Криму і Раду Міністрів, і ми проводили тут засідання, і я закликав до рішучих дій по припиненню агресії, на мене Шуфрич і інші казали, що я провокатор. І давайте все спокійно, давайте все владнаємо. От владнали! Вчора відбувся референдум. Тепер нам знову Шуфрич виходить і розказує: ще не час до мобілізації, не той час. А коли буде час? Коли захоплять усю Україну? Коли танки російські в Києві стоятимуть? Ви мені розказуєте про об'єднання, давайте об’єднуватися. Тільки як з вами обдуватися, колабораціоністи? Ось заява, підписана 13 березня, від Партії регіонів – Константінов, від Комуністичної партії – Соломахін, від партії "Союз" – Савченко, від партії "Русское единство" – Аксьонов. Заява про те, що підтримують референдум, про те, що рекомендувати голосувати за від'єднання від України, про те, щоб членів комісії делегувати в референдум і так далі. Ось вам підстава для заборони Компартії і Партії регіонів! Адже ви підтримуєте від'єднання Криму від України! Тому я, шановні колеги депутати, я звертаюся до вас і кажу, що тільки рішучі дії здатні захистити територіальну цілісність і суверенітет України. Я зареєстрував проект Постанови щодо першочергових заходів у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації (реєстраційний номер 4465), де пропонується чіткий перелік заходів, який має вжити Україна для того, щоб зупинити агресію, для того, щоб виграти у цій війні, яку сьогодні проти нас веде Російська Федерація. Я звертаюсь до Голови Верховної Ради, розглянути цей проект Постанови невідкладно адже ті заходи, які ми сьогодні проголосували, вони недостатні, я наголошую, для того, щоб зупинити агресію. Тому прошу не розпускати Верховну Раду, продовжувати засідання, приймати всі необхідні рішення для того, щоб зупинити агресію. Це позбавлення депутатських мандатів тих, хто голосував за від'єднання Криму від України. Це припинення дипломатичних стосунків з Росією, адже Росія нам оголосила війну. Це денонсація угод про перебування Чорноморського флоту Росії в Криму. Це денонсація великої, так званої, Угоди про дружбу від 1997 року, адже немає вже дружби. І найважливіше. Олександр Валентинович, ви виконуєте обов’язки Верховного головнокомандувача. Давайте говорити прямо: ті хто сьогодні блокує в Луганській і Донецькій області військові частини, прикордонників – це посібники окупантів. І я вимагаю відповідно до них діяти по законам військового часу: ніхто не має права блокувати захисників Вітчизни, як йдуть захищати незалежність і територіальну цілісність України. І останнє. Нас 46 мільйонів людей, які живуть в Україні, від сили 5-10 тисяч бігає з російськими прапорами, закликають приєднання до Росії. Я пропоную цих громадян України, які працюють на Росію, позбавити українського громадянства і нехай їдуть в Росію із своїми паспортами. Україна має захищатись! Інакше ми втратимо Україну! Слава Україні!

В ситуації, коли зараз порушуються фундаментальні норми міжнародного права, коли ми є свідками того, як світ шляхом нагнітання агресії в Криму стоїть на порозі третьої світової війни, треба згадати ситуацію, в якій створювалася Організація Об'єднаних Націй, а створювалася вона на руїнах іншої системи колективної безпеки: Ліги Націй. Ліга Націй тоді так само потурала агресорам, як світ потурає сьогодні путінській Росії. І ми сьогодні зобов'язані звернутися до організації, членом-засновником якої є Україна, з метою припинити ескалацію конфлікту, який загрожує перерости у повномасштабну третю світову війну. Відтак, справді, доцільно не лише вимагати зараз від Організації Об'єднаних Націй, щоб вона втручалася в ситуацію і застосовувала санкції, а доцільно говорити про те, що країни-агресори повинні виключатися із складу не тільки керівних органів ООН, а й зі складу самої організації. Згадаємо, як колись з Ліги Націй виключили СРСР за агресію проти Фінляндії, як виключалася Італія за агресію проти Ефіопії. Так само сьогодні доцільно говорити про те, що світ постав перед необхідністю творити нову коаліцію. Колись була коаліція антигітлерівська, сьогодні має творитися коаліція антипутінська. І відтак сьогодні український парламент не має права залишатися осторонь в цьому питанні, і треба ставити проблему якнайрадикальнішим чином. Організація Об'єднаних Націй повинна згадати, що вона є одним з фундаторів системи колективної безпеки в світі і ігнорувати порушення українського суверенітету на сьогодні – це закривати очі на розв'язування третьої світової війни. Не має права сьогодні світ боятися ядерної держави так само як колись до Мюнхенської конференції боялися гітлерівської Німеччини, як у 1939 році боялись сталінського СРСР. А потім стало пізно боятися, тому що задиміли труби концтаборів, за колючим дротом ГУЛАГу опинилися мільйони людей, і сьогодні нас хочуть поставити в ту саму ситуацію.

Україна виявляла і продовжує виявляти неабияку стриманість в ситуації, яка пов'язана з неприхованою агресією Росії проти частини нашої території. Все спроби закликати Російську Федерацію згідно з статутом Організації Об'єднаних Націй, засідання Ради безпеки ООН не дають результату. Тому я вважаю абсолютно виправданим звернення до Організації Об'єднаних Націй, фактично яким Верховна Рада України звернеться до ООН з тим, щоб провести спеціальну сесію Генеральної асамблеї ООН. Це звернення відкриє дорогу до спеціальної сесії Генеральної асамблеї ООН, яка може прийняти рішення на користь України. На жаль, через право вето, яке Росія може і буде використовувати в Раді безпеки ООН, ми не можемо очікувати прийняття рішення з огляду на те, що Росія є сама агресором. Тому я вважаю і наша фракція підтримує дане звернення як таке, що відкриє шлях до скликання спеціальної сесії Генеральної асамблеї ООН.