Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановні колеги! Наприкінці я хотів би, мабуть, звернутися до Генпрокурора. Шановний Юрій Віталійович, я нікуди не втечу, я в Україні народився, жив і буду жити. Здоров'я у мене міцне і я продовжу боротися, і не буду домовлятися. Ще раз хочу повторити, в "темниках", які зараз розсилаються, всі ми знаємо, що це, є меседж про те, що якщо Вілкул чоловік, то він має іти в суд і захищатися, і не важно, які зараз проти нього є докази чи їх взагалі немає. Хоча на допити я ходжу, телефон мій прослуховують, народного депутата, за рішенням карманного судді в Нікопольському суді. Так ось мені непотрібно доводити, що я чоловік. Я таким є і такий залишусь назавжди. Я буду захищати не тільки себе, а всіх, кого принижують і над ким знущаються. При цьому я і прошу, і вимагаю, щоб було припинено тиск на свідків та на моїх адвокатів. Сімдесятирічній людині, яку саджали взимку в неопалювальну камеру, прямо на комітеті, ну, погрожували розправою. Будь ласка, припиніть. Є претензії до мене – ну, є я, я є, чого трогати свідків та адвокатів? Прохання припинити знущатися з інших свідків, погрожуючи повиганяти їх з роботи, повиганяти з роботи їх дітей, які працюють у державних органах чи в місцевому самоврядуванні та шантажувати сім'ї. На жаль, в соціальних медіа, соцмережах та в Інтернеті почалося цькування моїх адвокатів. На регламентному комітеті вони довели, що закони, на яких будувалося звинувачення, втратили свою силу ще в 2001 році  як Земельний кодекс, а колективної власності у нас взагалі немає з 96-го – з дати прийняття української Конституції. У нас є три власності: державна, комунальна і приватна, а колективна була до 96-го року. Що зроблено у відповідь? Образившись, розпочали цькування цього адвоката, хоча адвокат – це фігура, захищена законом і, можливо, не слід сваритися із адвокатами, які багато кого захищали. Ще раз підкреслюю, ось я є і прохання не чіпати більше нікого. Шановні колеги, ви всі бачили – тепер рішення за вами. Дякую.

Шановні депутати, шановні представники дипломатичного корпусу! Шановні журналісти! І головне, шановний народе України, всі ті, хто зараз дивиться це засідання! Тільки що ви послухали виступ Генерального прокурора. По суті. Отже, в поданні Генпрокуратури фігурує два епізоди нібито кримінальних справ, у яких я нібито фігурую. Коротко саму суть. За першим епізодом. Якась фірма "АРТ ЛЕНД" змінила призначення земель, що їй належать, з рілля на пасовища  без зміни права власності. Право власності, як було у цього "АРТ ЛЕНДу" вже років 20, так і зараз воно у них є. Підкреслюю, це справа 2011 року. Відповідне рішення прийняла районна державна адміністрація, не обласна адміністрація, а районна державна адміністрація. І ця справа закрита судом ще 30 березня (я надавав на комітеті це рішення суду) без встановлення вини голови райдержадміністрації. При чому тут Вілкул, який на цей момент був головою облдержадміністрації, – запитаєте ви. На думку слідства, нібито я дав розпорядження голові районної адміністрації зустрітися з працівниками цієї фірми. Дане звинувачення нібито ґрунтується на свідченнях колишнього голови райдержадміністрації, самого Кобиляцького, проти якого і було порушено кримінальну справу після його затримання і абсолютно незаконного, без рішення суду, поміщення в камеру. Йому запропонували за вихід на свободу дати свідчення на мене у цій справі. Що було далі, я пропоную вам подивитися в його особистому відеосвідоцтві. Я вже це показував на комітеті, але я вважаю, що з цим повинні бути ознайомлені всі народні депутати. Я сподіваюсь, що вам, шановні колеги, також, як і мені, соромно за дії правоохоронців. 70 років, літня людина. Як я вже зазначив, кримінальну справу проти Кобиляцького було припинено ухвалою суду ще 30 березня. Крім того, як ви бачите, що у справі, яку ставлять мені, відсутній не тільки склад, а й навіть подія злочину. Проте слідчі звинувачують мене у порушенні якихось нормативних актів, які багато років тому втратили свою силу. Останній в 2001 році. Більше нічого в цій справі немає, що б вам не розповідали, є тільки фальсифікації.  А зі свідчень головного свідка, це ж головний свідок, Кобиляцького, витікають як мінімум дві речі. Перше: навіть під тортурами фактично,  це було 7 грудня, і він був там  сутки,  він відмовився вже свідчити проти  мене.  Друге: його показання в суді були сфабриковані, про що він зараз прямо каже. Другий епізод, насправді, ще більш цікавіший. ГПУ ставить мені у вину передачу 20 гектарів землі із земель державного запасу в оренду Орджонікідзевському  гірничо-збагачувальному комбінату, що саме по собі не є злочином і є в рамках повноважень голови ОДА, це важливо. Тому що прокуратура свідомо спотворює правду і замовчує невигідні їй факти. Прокуратура вперше на засіданні  комітету, так підготувались, побачила  розпорядження, вони тоді публічно признались, що вони його не бачили, що до 1999 року ця земля, дійсно, була у власності колгоспу "Катеринівський". Але в 1999 році Постановою Верховної Ради України  № 517 від 18.03.1999 землі були вилучені з власності колгоспу в державну власність і передані в оренду Орджонікідзевському ГЗК на 5 років для розробки корисних копалин. Всі ці документи я дав на комітеті, і всі ці документи є зараз, будь ласка, покажу кожному зараз. Тобто підкреслюю, що це зробила не очолювана   мною ОДА, а Верховна Рада України. І на виконання її  рішення Покровська сільська рада вилучила конкретно цю землю, і там стояли конкретні номери держактів, які було анульовано. Це той документ, що який прокуратура вважала, що вона знищила, але у нас він є, і ми його показали на комітету. Я знаю, що позавчора жінку, яка на той час була головою сільської ради, упіймали і змусили сказати, що таке рішення було, але щось, її підпис їй здається, не дуже на її схожий, це позавчора було. А вони тиждень тому побачили це рішення, коли вони були впевнені, що вони його знищили. І коли я показав на комітеті, і ці рішення, і рішення  ВР для прокуратури це було одкровенням, вони його в мене тільки побачили. Так ось, у 1999 році Верховна Рада вилучила у колгоспу і віддала в оренду  Орджонікідзевському ГЗК, вони кажуть, що це не ця земля, так я вам кажу, що іншої там немає, вилучили всю землю. Через 5 років після закінчення договору оренди земля була повернута у землі держзапасу, де вона перебувала до 2011 року. У 2011 році містоутворююче підприємство Орджонікідзевський ГЗК, один з головних роботодавців і платників податків регіону реально зупинився, можете це перевірити в Інтернеті, будь де. І тоді Дніпропетровська ОДА, яку я тоді очолював, робить те ж саме, що зробила Верховна Рада 12 роками раніше, передає ту ж саму землю в платну оренду цьому ж самому підприємству на 5 років без переходу право власності, була державною, залишилася державною. А тепер увага, у 2016 році, у 2011 році передала ОДА, яку я очолював, через 5 років закінчився договір оренди, наступив 2016 рік. У 2016 році договірні відносини між державою і Орджонікідзевським ГЗК були підтверджені вже нинішнім Мін'юстом і передані в оренду вже діючим головою ОДА. Тобто, він створив ті ж дії, які створила Верховна Рада, потім я, і земля і залишилася зараз державною, саме цікаво. Я на комітеті представив всі виписки з держреєстру, які про це свідчать, зараз можу кожному показати. І раптом, тепер увага, і раптом в 2018 році через 25 років, з'являється якась приватна фірма з єдиним засновником і статутним капіталом в 2 тисячі гривень, зате з боргами в 50 мільйонів гривень (є ухвала суду, я її давав на комітеті, можу зараз кожному дати), яка заявляє, що вона представляє інтереси пайовиків ліквідованого в 1999 році колгоспу і претендує на цю землю, через 25 років. Ви здивовані? Це також шокувало членів регламентного комітету, які неодмінно запитали прокурора. Тобто ви хочете віддати державну землю, державну, приватній фірмі, яка знаходиться в стадії банкрутства? 2 тисячі гривень – признаки фіктивності. Прокурори хотіли уникнути цього питання, але в підсумку сказали "так". Все це чули члени комітету, все це є на  трансляції. Тут виникає багато питань. Хто ця фірма? На підставі чого вона вирішила відібрати у держави землю, яка навіть не була розпайована, і яку, до речі, ще і не можна розпайовувати, бо під нею знаходяться корисні копалини державного значення, які розробляються з 1886 року, по закону неможливо це зробити. Чому вони не судилися в 1999 році з Верховною Радою, в 2011 році з облдержадміністрацією, в 2016 році з Мін'юстом і вже новим головою ОДА? Ні, вони з'явились зараз, в 2018 році. А тепер, шановні колеги,  тут не вистачить і години, щоб перерахувати всі фальсифікації і порушення, допущені з однією метою: сфальсифікувати справу проти мене, опозиційного політика, а може під шумок і вкрасти державну землю. І тепер, шановні колеги,  звинувачувати буду я. Звинувачувати як громадянин України, народний депутат і, нарешті, один із потерпілих злочинної діяльності прокуратури. Вимагаю притягнути до кримінальної відповідальності посадових осіб ГПУ на підставі того, що в їх діях містяться ознаки злочинів, передбачених наступними статтями Кримінального кодексу: 364 – зловживання владою або службовим становищем"; 366 – службове  підроблення; 372 – притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності; 191 – умисні злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем; частини першої статті 127 – катування, тобто умисне заподіяння шкоди шляхом нанесення побоїв, мук з метою   примушення потерпілого вчинити дії, що суперечить його волі, в тому  числі отримати від нього  відомості чи визнання; частини першої статті 365 – перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне  вчинення службовою особовою дії, які вона… які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень; стаття  351 – перешкоджання діяльності народного депутата України та створення  штучних перешкод в його роботі; частина друга статті 163 – порушення таємниці слідства, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку, вчинених щодо державних та громадських діячів або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для  негласного зняття інформації. Отже, все, що я говорю тут, підкріплено відповідними документами і, безумовно,  буде доведено в суді, якщо такий буде. Ви всі знаєте, що таке "темник". Так ось темник, який розповсюджує ГПУ по моїй  справі, формується так: мовляв, нічого, якщо ти не винен, якщо ти чоловік, то нічого ховатися за недоторканність, доведи  свою справу в суді. Значить, що до  кожного з нас можна сфальсифікувати справу, потім  роками  порушувати наші права, в тому числі багато з цих справ, за якими Верховна Рада дала вже згоду, роками не передаються до суду, тому що в суді вони розсиплються. Так ось заявляю, що  така поведінка прокуратури – це  небезпечний прецедент і  маніпуляція правами людини. Я готовий  захищати добре ім'я як в українських  судах, так і в Європейському суді з прав людини. Але також я буду будь-якими доступними мені способами домагатися  притягнення до кримінальної відповідальності  фальсифікаторів і злочинців у погонах. Тому що якщо вони дозволяють собі  таке стосовно мене, народного  депутата, одного  з лідерів опозиції, то можна уявити, що вони роблять з  простими беззахисними… Також було в незаконний спосіб отримано дозвіл в суді про прослуховування мого телефону, і я довів це під час регламентного комітету. До сьогоднішнього дня нічого в цій справі не робиться, йдеться про незаконне прослуховування народного депутата, це злочин. І я прошу Голову Верховної Ради прийняти мій депутатський запит, бо вимагаю дати відповідь, як розслідується ця кримінальна справа. Прошу вас, колеги підтримати цей запит.  З огляду на численні свідоцтва, факти і документи щодо зловживань дій працівників прокуратури пропоную утриматися, без задоволення клопотання Генерального прокурору. І для того, щоб ці дії були розслідувані об'єктивно, прошу призупинити на період слідства повноваження зазначених слідчих прокуратури. Я вважаю, що рано чи пізно ми доб'ємося об'єктивного розслідування цієї ситуації. Дякую за увагу. 

Шановні колеги, народні депутати України, брати і сестри, українці! Залишилось зовсім мало часу до тих днів, коли у Вільнюсі буде реально вирішуватися доля української держави. Буде визначено, в якому напрямку буде рухатися наша країна: чи ми далі будемо топитися в тому азійському, московському, комуністичному болоті, чи ми маємо інше майбутнє і іншу перспективу. Саме тому ми собі усвідомлюємо, що цього тижня український парламент міг би вирішити дві надзвичайно важливі речі: це остаточно поставити крапку над темою політичних переслідувань і ув'язнень Юлії Тимошенко, а також все-таки розпочати процес і ухвалити відповідний Закон "Про прокуратуру" як один зараз з найважніших вимог, які ставлять перед нами європейські партнери. Що стосується справи Тимошенко, тут ситуація є абсолютно зрозумілою. Так, були часи, коли у 2009 році всеукраїнське об'єднання "Свобода" критикувало уряд Тимошенко, у тому числі, за газові угоди. Але сьогодні ми розуміємо і усвідомлюємо, що доля Тимошенко – це є доля політично репресованої. І ми усвідомлюємо, що сьогодні в Європі пані Тимошенко стала певним символом політичних переслідувань. Тому партія влади, якщо вона дійсно хоче рухатися до Європи, а не лишень декларувати такі речі, вона повинна однозначно ухвалити політичне рішення, отримати відповідну політичну волю і вирішити питання, що стосується Тимошенко. Це мав би зробити Президент, але якщо перекидають питання на парламент, значить, цього тижня мала б бути проголосована відповідна законотворча норма, яка би вирішила цю проблема, яка вже мусить бути остаточно зрушена з місця. Друга ситуація, що стосується Закону "Про прокуратуру". Звісно, що нам потрібно дослухатися до тих рекомендацій, які пропонує Венеційська комісія, але ми хотіли б знати правді, що насправді вимагають від нас європейські партнери. Ми не хочемо знати те, що перекручує партія влади на свій рахунок. Ми розуміємо, що вони дуже часто зараз використовують тактику: пропонують закони з хорошою назвою євро інтеграційною, а насправді, суть тих законів абсолютно є протилежною, і відповідає лишень їхньому прагненню узурпувати в Україні владу і побудувати тут диктатуру. У тому числі, і це стосується Закону "Про прокуратуру". Якщо Президент пропонує в парламент кандидатуру Генерального прокурора, і парламент голосує за цю кандидатуру, значить, і парламент так само повинен відкликати Генерального прокурора. Бо в нас виходить, знаєте, цікава ситуація: від нас вимагають, і це правильно, щоб прокурори стали незалежними, але вони мають бути незалежними від усіх і, в першу чергу, від впливу влади. Але насправді, де-факто, виходить зовсім інше. В результаті прокурор може стати незалежним від громади, від журналістів, від уваги суспільства, але бути дуже навіть залежним від теперішнього режиму, які безпосередньо мають вплив на призначення прокурорів. Тому такий законопроект має існувати виключно в інтересах українського суспільства і прокуратура, має перетворюватися не в репресивний орган теперішнього режиму, а в структуру, яка має служити українському народу. Наша теперішня влада дуже є дволикою, і вона це демонструє постійним в'юнінням перед Москвою. Ми ніяк не можемо зрозуміти, який же ж напрямок визначили теперішній уряд і Президент. Ми не знаємо, що п'ять годин Янукович розмовляв там з Путіним в Сочі, які наслідки їхньої розмови. Бо ми усвідомлюємо і розуміємо, що вони лишень могли домовитися про якісь певні преференції. Можливо, саме тому уряд Азарова цієї середи вже ратифікував і підтримав аж п'ять угод з Митним союзом і мають намір це ще зробити протягом найближчого часу: близько 70 угод вони хочуть підтримати і ратифікувати. Де ж тоді євро інтеграційні прагнення? Визначтеся, шановні представники влади, точніше, не шановні представники влади! Ну, і нарешті, напередодні 7 листопада Всеукраїнське об'єднання "Свобода" зареєструвало законопроект про заборону комуністичної ідеології. І ми вважаємо, що це було зроблено вірно і вчасно. Звичайно, нас вразила реакція вчора на Погоджувальної раді не так представників Комуністичної партії, які є нашими ідеологічними противниками і ворогами, а як представників Партії регіонів, які підняли вереск і почали розказувати, що "это ж наша история", не чіпайте нашу історію. Бачите, якщо ви будете говорити про заборону комуністичної ідеології, то це може нам зашкодити євро інтеграційним прагненням. Брехня і неправда. Повідомляю вас, що ще в 2006 році Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила відповідну резолюцію про злочини комунізму та необхідність їхнього засудження, і в цих резолюціях чітко ставиться знак рівності між ідеологією комунізму і ідеологією нацизму. Молдова, країни Прибалтики, усі країни східної Європи засудили комунізм, те саме повинна зробити Україна. Ну, і товариство, звісно, в тому контексті ми не можемо не згадати ганьбу, яку побачили депутати, 10 депутатів, яких не хотіли пускати на прийом до Міністерства внутрішніх справ, в приміщенні Міністерства внутрішніх справ: коли розвішали портрети тих, які організовували голодомор, і це, виявляється, є ідеологами сьогодні працівників Міністерства внутрішніх справ. Наприклад, Ліплевський Ізраїль Моісеєвич – той, який організовував голод 1932-1933 року, Тимофій Строкач – голод 1946-1947 року, чи Всеволод Балицький, який був уповноважений ОГПУ по хлібозаготівлях. Це сьогодні є ідеологи партії влади? Може, це ваша історія, але це не історія українців, які дадуть реакцію на ваше безчинство і свавілля.

Пане Голово! Змушений звернутися до вас з тим, що від вас зараз залежить, як буде працювати Верховна Рада України. Хочу нагадати, що два перших питання порядку денного, які повинні були сьогодні на засіданні парламенту – це питання про створення Слідчої комісії щодо побиття журналістів та діяльності Міністерства внутрішніх справ України, яка, фактично, стала покривати бандитів, а не захищати народ України від бандитів. Друге питання – це наша постанова про запрошення Генерального прокурора України до Верховної Ради України з наданням інформації щодо того, яким чином розслідується кримінальна справа про побиття журналістів і яким чином Міністерство внутрішніх справ як основний правоохоронний орган країни повинен захищати український народ, і чому бездіяльність персонально міністра та керівного складу Міністерства внутрішніх справ призвела до побиття українських журналістів та українських громадян?

Пане головуючий, члени Верховної Ради України! Опозиція вимагала перерву для того, щоб остаточно з'ясувати, яким чином єдиний законодавчий орган України, а саме Верховна рада України буде реагувати на те, що відбулося 18 числа. Зухвалий, я підкреслюю, зухвалий виступ міністра внутрішніх справ! Наша країна бачила багато міністрів внутрішніх справ, були різні ситуації. Але щоб так безпрецедентно брехати з цієї трибуни, ці стіни такого не пам'ятають! Тому Верховна Рада повинна прийняти наступні рішення, які остаточно поставлять крапку в тому, хто є організатором, посібником і виконавцем провокацій, які відбулись 18 травня. Опозиція чітко заявила, що все це організовувалось під егідою Президента і тими людьми, які ним особисто призначаються. Для того, щоб з'ясувати всі фактичні обставини і матеріали справи, нами внесена постанова про створення Тимчасової слідчої комісії з питань порушення прав і свобод громадян України, з питань незаконної діяльності української міліції та не реагування працівниками органів внутрішніх справ на події 18 травня, які відбувалися під час акції "Вставай, Україно!", а також, конкретно, з питання побиття українських журналістів. Така постанова внесена до парламенту. Завтра домовлено про те, що вона буде невідкладно розглянута на засіданні Регламентного комітету. І в четвер першим питанням порядку денного буде проголосовано про створення слідчої комісії парламенту щодо тих провокацій, які відбувалися 18 травня. Друге. Опозиція звернулася з вимогою щодо заслуховування інформації Генерального прокурора України про стан дотримання законодавства в Україні. Мова йде про те, що Генеральна прокуратура України, яка відповідно до Конституції і Закону України "Про прокуратуру" здійснює нагляд над Міністерством внутрішніх справ України, повинна дати чітку відповідь, що відбувалося в МВС, хто був організатором, і чому міліція не діяла. Третє. Така постанова внесена сьогодні. Завтра вона буде розглянута на комітеті. І так само в четвер перше питання порядку денного після ТСК – це запрошення Генерального прокурора України до Верховної Ради України. І третє. Що стосується так званих фашистських організацій, проти яких бореться Партія регіонів. Ми заявили про те, що вимагаємо, щоб Партія регіонів назвала чіткий перелік тих організацій, з якими вони борються. Задля цього ми звернулися з вимогою щодо запрошення до стін Верховної Ради України Голови Служби безпеки України на предмет, перше, наявності чи відсутності в Україні фашистських організацій, ксенофобської діяльності в Україні. Друге. На предмет антитерористичних заходів, які начебто проводилися 18 травня підрозділами Служби безпеки України. Третє. На предмет того, чи Служба безпеки України дійсно займається безпекою громадян України, чи вона навпаки покриває незаконну діяльність правоохоронної системи, в тому числі і прослуховування телефонів народних депутатів України. Тому три пункти. Слідча комісія – раз. Генеральний прокурор України в парламенті – два. Голова Служби безпеки України в парламенті – три. На це отримана згода керівництва парламенту і фракцій. Я прошу Голову Верховної Ради України підтвердити про наявність всіх цих домовленостей.