Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановні колеги, народні депутати України, брати і сестри, українці! Залишилось зовсім мало часу до тих днів, коли у Вільнюсі буде реально вирішуватися доля української держави. Буде визначено, в якому напрямку буде рухатися наша країна: чи ми далі будемо топитися в тому азійському, московському, комуністичному болоті, чи ми маємо інше майбутнє і іншу перспективу. Саме тому ми собі усвідомлюємо, що цього тижня український парламент міг би вирішити дві надзвичайно важливі речі: це остаточно поставити крапку над темою політичних переслідувань і ув'язнень Юлії Тимошенко, а також все-таки розпочати процес і ухвалити відповідний Закон "Про прокуратуру" як один зараз з найважніших вимог, які ставлять перед нами європейські партнери. Що стосується справи Тимошенко, тут ситуація є абсолютно зрозумілою. Так, були часи, коли у 2009 році всеукраїнське об'єднання "Свобода" критикувало уряд Тимошенко, у тому числі, за газові угоди. Але сьогодні ми розуміємо і усвідомлюємо, що доля Тимошенко – це є доля політично репресованої. І ми усвідомлюємо, що сьогодні в Європі пані Тимошенко стала певним символом політичних переслідувань. Тому партія влади, якщо вона дійсно хоче рухатися до Європи, а не лишень декларувати такі речі, вона повинна однозначно ухвалити політичне рішення, отримати відповідну політичну волю і вирішити питання, що стосується Тимошенко. Це мав би зробити Президент, але якщо перекидають питання на парламент, значить, цього тижня мала б бути проголосована відповідна законотворча норма, яка би вирішила цю проблема, яка вже мусить бути остаточно зрушена з місця. Друга ситуація, що стосується Закону "Про прокуратуру". Звісно, що нам потрібно дослухатися до тих рекомендацій, які пропонує Венеційська комісія, але ми хотіли б знати правді, що насправді вимагають від нас європейські партнери. Ми не хочемо знати те, що перекручує партія влади на свій рахунок. Ми розуміємо, що вони дуже часто зараз використовують тактику: пропонують закони з хорошою назвою євро інтеграційною, а насправді, суть тих законів абсолютно є протилежною, і відповідає лишень їхньому прагненню узурпувати в Україні владу і побудувати тут диктатуру. У тому числі, і це стосується Закону "Про прокуратуру". Якщо Президент пропонує в парламент кандидатуру Генерального прокурора, і парламент голосує за цю кандидатуру, значить, і парламент так само повинен відкликати Генерального прокурора. Бо в нас виходить, знаєте, цікава ситуація: від нас вимагають, і це правильно, щоб прокурори стали незалежними, але вони мають бути незалежними від усіх і, в першу чергу, від впливу влади. Але насправді, де-факто, виходить зовсім інше. В результаті прокурор може стати незалежним від громади, від журналістів, від уваги суспільства, але бути дуже навіть залежним від теперішнього режиму, які безпосередньо мають вплив на призначення прокурорів. Тому такий законопроект має існувати виключно в інтересах українського суспільства і прокуратура, має перетворюватися не в репресивний орган теперішнього режиму, а в структуру, яка має служити українському народу. Наша теперішня влада дуже є дволикою, і вона це демонструє постійним в'юнінням перед Москвою. Ми ніяк не можемо зрозуміти, який же ж напрямок визначили теперішній уряд і Президент. Ми не знаємо, що п'ять годин Янукович розмовляв там з Путіним в Сочі, які наслідки їхньої розмови. Бо ми усвідомлюємо і розуміємо, що вони лишень могли домовитися про якісь певні преференції. Можливо, саме тому уряд Азарова цієї середи вже ратифікував і підтримав аж п'ять угод з Митним союзом і мають намір це ще зробити протягом найближчого часу: близько 70 угод вони хочуть підтримати і ратифікувати. Де ж тоді євро інтеграційні прагнення? Визначтеся, шановні представники влади, точніше, не шановні представники влади! Ну, і нарешті, напередодні 7 листопада Всеукраїнське об'єднання "Свобода" зареєструвало законопроект про заборону комуністичної ідеології. І ми вважаємо, що це було зроблено вірно і вчасно. Звичайно, нас вразила реакція вчора на Погоджувальної раді не так представників Комуністичної партії, які є нашими ідеологічними противниками і ворогами, а як представників Партії регіонів, які підняли вереск і почали розказувати, що "это ж наша история", не чіпайте нашу історію. Бачите, якщо ви будете говорити про заборону комуністичної ідеології, то це може нам зашкодити євро інтеграційним прагненням. Брехня і неправда. Повідомляю вас, що ще в 2006 році Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила відповідну резолюцію про злочини комунізму та необхідність їхнього засудження, і в цих резолюціях чітко ставиться знак рівності між ідеологією комунізму і ідеологією нацизму. Молдова, країни Прибалтики, усі країни східної Європи засудили комунізм, те саме повинна зробити Україна. Ну, і товариство, звісно, в тому контексті ми не можемо не згадати ганьбу, яку побачили депутати, 10 депутатів, яких не хотіли пускати на прийом до Міністерства внутрішніх справ, в приміщенні Міністерства внутрішніх справ: коли розвішали портрети тих, які організовували голодомор, і це, виявляється, є ідеологами сьогодні працівників Міністерства внутрішніх справ. Наприклад, Ліплевський Ізраїль Моісеєвич – той, який організовував голод 1932-1933 року, Тимофій Строкач – голод 1946-1947 року, чи Всеволод Балицький, який був уповноважений ОГПУ по хлібозаготівлях. Це сьогодні є ідеологи партії влади? Може, це ваша історія, але це не історія українців, які дадуть реакцію на ваше безчинство і свавілля.