Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановні депутати, та ситуація, яка сьогодні сталася в українській державі із фінансової сфери – це є просто катастрофічно. Державний борг, ми бачимо, щороку все більше і більше зростає. На сьогоднішній день він складає 530 мільярдів гривень, це майже 69 мільярдів доларів - сукупний державний борг і гарантований державний борг в цілому. Якщо розділити цю суму на кожного українця, це кожен українець винен практично 14 тисяч гривень: маленький, дорослий, старий, пенсіонер, новонароджений українець, а він вже має на сьогоднішній день борг, який потрібно буде сплатити. Якщо цю суму боргу поділити на кожного працюючого українця, це вона становитиме порядку 24 тисяч гривень на кожного працюючого українця. Якщо сюди ще додати 162 мільярди гривень оцих позик українців щодо банківської системи, це ще додатково сума. В сумі вона сягає 34 тисячі гривень на кожного працюючого українця. Таким чином, якщо людина отримує мінімальну заробітну плату, йому потрібно буде працювати більше 3 років, щоб сплатити цей борг. А якщо людина отримує середню заробітну плату – це більше року. От до чого на сьогоднішній день під керівництвом Партії регіонів, уряду Азарова загнали економічну ситуацію в такий економічний борг, в оцю кабалу український народ. Тому ми розуміємо всю цю небезпеку, відповідальність, що сьогодні відбувається. Сьогодні дефіцит бюджету 50 мільярдів. Ми бачимо як роздуваються і збільшуються статті фінансування силових структур, в першу чергу оцієї Служби безпеки, МВС, судів, правоохоронних органів. Ця сума сягає вже більше 30 мільярдів гривень. В той же час, коли фінансування, наприклад, Збройних сил України взагалі не відбувається і щороку зменшується на 1 мільярд в цілому, а щодо закупівлі зброї і військової техніки, то з 15 мільярдів до 1 практично, 900 мільйонів гривень. В мене виникає запитання тоді, шановні депутати, а від кого тоді ми захищаємося, від власного народу чи від зовнішньої загрози? Таке враження, що уряд і ця банда боїться в першу чергу українців, власного народу. Вона переслідує сьогодні опозиціонерів, переслідує сьогодні патріотів. Сьогодні тягають їх по тюрмах і так далі. Тому ми бачимо, куди виділяється фінансування. В той же час щодо соціального захисту кошти не йдуть. Минулого року Україна витратила 92 мільярди на погашення державного боргу і на обслуговування державного боргу. 24 мільярди тільки щодо самого кредиту. Якби ці кошти дійсно були направлені на соціальні потреби, то були вдвічі профінансована медицина, освіта, навчальні заклади і так далі. Це би дало суттєвий розвиток і щодо інфраструктури на місцях. Адже на сьогоднішній день місцеве самоврядування найбільше страждає.

Ну, власне, ви знаєте, шановні колеги, про стан українських державних фінансів яскраво свідчать ті законопроекти, які останні пів року фракція Партії регіонів намагається протиснути через український парламент. Усі ці законопроекти свідчать про катастрофу: фінансові векселі, санаційний банк, заліки, квазі-гроші і тому подібне. Мова іде як раз саме про те, що фракція Партії регіонів і особисто, власне, Міністерство фінансів чітко усвідомлює катастрофічний стан українських фінансів. Було дуже дивно сьогодні почути, власне, доповідь голови Рахункової палати, яка яскраво, в принципі, розкладає ту катастрофу, яка сьогодні має місце в українській фінансовій системі. Натомість жодної реакції з боку офіційної державної влади на цю подію і на цю ситуацію немає. Ми знову слухаємо чергові байки, які, власне, навіть на тверезу голову не можуть сприймати, ви знаєте, представники Кабінету Міністрів. Через що, власне, ми спостерігали ту ганебну річ, яка відбувалася під час ранкового засідання і доповіді першого заступника міністра фінансів. Власне, вся ця ситуація однозначно свідчить про те, що єдина об'єктивна оцінка звіту про стан виконання українського бюджету за 2012 рік – це відставка уряду. Відставка уряду, який нездатний ні спрогнозувати український бюджет, ні забезпечити його наповнення, ні проконтролювати його виконання, ні, власне, навіть якісно прозвітувати стан українських фінансів. Отже, відставка уряду – це єдиний і найбільш логічний наслідок діяльності цього уряду в сфері виконання українського бюджету.

Шановний Ігор Григорович, шановні народні депутати! У цікавій та насиченій доповіді міністра фінансів, голови Комітету з питань бюджету, голови Рахункової палати України ми почули багато фактів, які втім не розкривають загальних невтішних тенденцій. Не має сенсу зупинятися на фіктивних макроекономічних показниках, які лягали в основу планування державного кошторису на 2012 рік. Так само як і немає сенсу зупинятися на тій фікції, яку зараз готують при складенні Постанови "Про основні напрямки державної бюджетної політики на наступний 2014 рік". Хотілося би відзначити кілька ключових фактів, які ми, на жаль, в сьогоднішніх доповідях не почули, і не почули причин цих явищ. По-перше, чому державний бюджет України недоотримав 33,5 мільярди гривень за минулий рік? А тому що не було виконано базових показників джерел надходження державного бюджету. Так, податок на додану вартість виконаний всього-на-всього на 84 відсотки. податок на акциз підакцизних товарів, що виробляються в Україні – на 88 відсотків. Податок на прибуток підприємств – на 95 відсотків. І, врешті-решт, рентна плата за нафту, що видобувається в Україні представниками олігархічних угрупувань, перш за все, – це жалюгідних 60 відсотків від запланованих показників. Що це означає? Це означає, що насправді видатково-дохідна частина державного бюджету, яка була створена фантазією українських урядовців і проголосована у цій верховній залі у цій, так би мовити, ситуації світової економічної кризи, на яку прийнято списувати всі прорахунки і огріхи адміністративно-управлінських рішень українського уряду не має нічого спільного з дійсністю. Також ми не почули ніяких пояснень з приводу фактичного краху системи казначейського обслуговування місцевих бюджетів. Адже у минулому році, не лише в четвертому кварталі наприкінці року, а й у третьому кварталі було фактично заблоковано оплату видатків органів місцевого самоврядування, усіх, крім зарплати та соціально захищених видатків. Таким чином не фінансувалися заходи з ремонту доріг, не фінансувалися видатки розвитку. І це все, звичайно ж, відбувалося в умовах блокування цілеспрямованого з боку Державної казначейської служби. Зрозуміло, коли кошти загального фонду місцевих бюджетів на оплату видатків блокувалися. Проте ніхто не пояснив, яким чином блокувалися спеціального фонду державного бюджету всупереч, перепрошую, місцевого бюджету всупереч 13 статті Бюджетного кодексу, яка передбачає конкретні джерела надходжень до цих видатків. Таким чином у минулому 2012 році було заблоковано і про саботовано не тільки ремонт та реконструкцію доріг комунального значення, наприклад, а і природоохоронні заходи, що надзвичайно болісно відбивається на територіальних громадах. Окремо треба сказати про діяльність фонду регіонального розвитку, на який у минулому році було виявлено аж 1 мільярд 600 мільйонів гривень. А в цьому році, поточному 2013 році і того менше, всього-на-всього 987 мільйонів, у пряме порушення вимог Бюджетного кодексу України, це є менше половини відсотка від видатків державного бюджету. Це означає, що в підсумку потреби місцевого самоврядування і місцевих громад в плані розвитку на інфраструктурного якогось покращення абсолютно нікого не цікавлять ні в цій, як я бачу сесійній залі, а ні в українському Кабінеті міністрів. Можна зробити також висновок, що Державний бюджет України на сьогоднішній день функціонує у наступному режимі. Коли бракує коштів для покриття видатків державного бюджету, беруться кредити на зовнішні запозичення. Коли бракує коштів місцевим бюджетам, тоді беруться казначейські позики. Що пропонує наше доблесне Міністерство фінансів натомість? А натомість воно пропонує такий механізм: казначейські векселі, а також здійснення видатків без запланованих бюджетних призначень, цьогоріч на суму у 50 мільярдів гривень. Окремим чином хочеться згадати і про податкові пільги горезвісні. Так минулого року Державний бюджет України недоотримав 7 мільярдів гривень податку на додану вартість внаслідок того, що певні суб'єкти господарювання отримали пільги на завезення медичного обладнання. Скажіть, будь ласка, шановні колеги, а від цього покращилась українська система охорони здоров'я? Чи може дешевшими стали ліки імпортного виробництва, які завозились в Україну повністю безконтрольно? Також заслуговує на увагу і те, яким чином у нас накопичувався, а потім погашався державний борг. За 2012 рік у нас 92 мільярди гривень було бездарно витрачено на погашення та обслуговування державного боргу. Уявімо собі, що цих видатків не треба було б здійснювати і 92 мільярди гривень могли б піти на українське сільське господарство, житлово-комунальну сферу, освіту, науку та культуру. Підсумовуючи, можу сказати, що фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода" категорично не сприймає бездарного управління державними фінансами, а відтак, не буде голосувати за постанову.

Я думаю, з трьох доповідей доповідь Рахункової палати дійсно заслуговує на увагу, бо це була доповідь фахівця, який реально розуміє куди йде країна. Лише декілька цифр і це цифр не опозиції, це цифри Рахункової палати. На виконання доходної частини бюджету 90 відсотків лише виконано, 10 відсотків не виконано. Виконання розхідної частини бюджету, лише 92 відсотки. ВВП, яке було заплановано фактично виконано в 20 разів менше, ви вдумайтесь, 3,9 заплановано, 0,2 виконано. Таким чином, майже 14 мільярдів гривень держава недоотримала тільки за рахунок невиконання показників по ВВП. Найстрашніша цифра, пригадайте 2008 рік, сільське господарство витягнуло тоді навіть в таких умовах країну, в умовах 2012 року падіння по сільському господарству – 4 з половиною відсотки. Такого країна вже не переживала останні 10 років. І це ще не все. Найстрашніші цифри, коли ми починаємо аналізувати кількість підприємств, які стали збитковими. Їх сьогодні вже, точніше, станом на 2012 рік тільки, кінець 2012 року, 40 відсотків. Тобто фактично 40 відсотків підприємств є такими, які визнані Міністерством фінансів, точніше, ні, Міністерство фінансів цього не визнає, а Рахунковою палатою як збиткові. І це ще не все. Набагато страшніші цифри, коли ми розуміємо баланс зовнішньої торгівлі. Фактично він зріс в 1,7 рази в порівнянні з попереднім роком. І то це був не найкращий рік. ми розуміємо, які це показники і куди вони тягнуть країну. При цьому ще цілий ряд показників, які розкриті Рахунковою палатою, повернуто гарантованих державою боргів. Ви вдумайтеся в це, 17 відсотків. Тобто кожен шостий кредит повернуто було в 2012 році. А ми після цього кажемо: "А де ж ці кошти?" І от тепер починаємо аналізувати наші успіхи. Кажуть, Євро 2012. Скажіть, будь ласка, чому та ж сама Рахункова палата виявила 3 з половиною мільярди гривень нецільового використання коштів тільки на будівництві аеропорту "Бориспіль"? Тільки будівництво одного аеропорту 3 з половиною мільярди гривень. І ви нам кажете і звітуєте про якісь успіхи? На мій погляд, те, що сталося з державним бюджетом в 2012 році, уряду треба звітувати не про виконання бюджету, а саме треба прозвітувати про невиконання бюджету, бо всі закладені цифри привели до того, що по даних Рахункової палати кожна третя програма цільова навіть не розпочата була в 2012 році. І знову-таки, я підкреслюю, це не найгірший рік, який тоді планувався. Ще гірша ситуація, що всі ці тенденції фактично перекочуються в 2013 рік. Що ми бачимо? Останні звіти Мінстату – це фактично хроніка війни. 10 відсотків падіння промислового виробництва – це в умовах зростання і стабільності? Що далі буде з країною? В цих умовах, на жаль, міністр фінансів не дає ніяких відповідей. Він констатує лише одну річ – це невдала кон'юнктура світових цін на метали і хімію. Та якщо тільки цим пояснювати ті нецільові десятки й десятки мільярдів гривень, які були використані в бюджеті, не цільове розкрадання пряме бюджету, ми фактично тоді тільки дамо відповіді на ці запитання. На жаль, Міністерство фінансів навіть не може оцінити реального стану речей. Ось чому опозиція ставила питання за наслідками 2012 року про те, що уряд Януковича повинен піти у відставку. Не може далі країна скочуватися кожен місяць в прірву, коли не можуть навіть встановити діагноз того, що відбувається. Саме тому фракція "Батьківщина" і наполягала на тому, щоб ми тут в цій сесійній залі провели відкриту чесну розмову, що далі робити. Які ж механізми пропонує уряд? Векселя, списання заборгованості енерго- і газовим холдингам. Це при тому, що наростання заборгованості населення вже досягло по комунальних платежах 14 мільярдів гривень. Фактично уряд і далі пробує ховатись за цифрами, не даючи відповіді на ключові запитання. Тому, пане Колобов, не дивно, що ваші працівники Міністерства фінансів, щоб врятуватися від цих цифр, розуміючи правду, заливають зеленим змієм свою реальну ситуацію, в якій знаходиться країна. Тому такий уряд далі триматися не може.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Бюджет можна оцінювати з точки зору цільового спрямування коштів та їх ефективності. Але є інший аспект бюджету, - його збалансованість. І саме на цій частині, на цьому аспекті бюджету я хотів би детальніше зупинитись. Минулорічний бюджет вирізнявся унікальною нереальністю доходів. Фактичні доходи загального фонду Державного бюджету минулого року виявилися на 10 відсотків або на 33 мільярди гривень менше, ніж було затверджено Законом про бюджет. Нестачу коштів було покрито звичним, але не дуже небезпечним способом – нарощуванням боргів. Минулого року борги переростили на 42,4 мільярда гривень. Бюджетна політика минулого року знову повернула в сторону нарощування дефіциту і боргів. Перша версія бюджету передбачала дефіцит – 25 мільярдів гривень. 38 так званих поліпшень бюджету збільшили нестачу коштів до 38,8 мільярда гривень. У поданому нам звіті дефіцит бюджету надається вже в сумі 53,4 мільярда гривень або майже 4 відсотків ВВП. За моїми оцінками, реальна цифра дефіциту бюджету – 70 мільярдів гривень або 5 відсотків ВВП. Але і це ще не кінцева цифра. В цьому залі звучала сьогодні інформація, яку я хочу підтвердити. З середини минулого року на рахунках уряду не було коштів. Днями на казначейському рахунку уряду було 8 мільйонів гривень. У зв'язку з цим з минулого року ми стали стикатися з явищем несплати бюджетних зобов'язань, невиконання бюджетом зобов'язань за виконані роботи. Це не що інше, як дефіцит бюджету. У парламенті зараз гуляє кілька законів щодо векселів, ми сьогодні слухали їх. Якими збираються оформити бюджетні зобов'язання попереднього року. У зв'язку з поданим звітом я хотів би задати вам, всім нам, кілька простих питань. Яку цифру видатків ми збираємося затвердити сьогодні постановою, якщо векселями збираються оформити заборгованість минулого року? На видатки якого року будуть віднесені ті видатки, які збираються оформити векселями? На дефіцит бюджету якого року збираються віднести видатки, які збираються оформити векселями? Минулого року уряд відродив вкрай небезпечну дорогу нарощування боргів – життя в дефіцит. Минулій рік вже в історії. Про цю історичну тенденцію можна було б вже не говорити, якби не повторилась ситуація цього року. Бюджет цього року затверджений із зростанням на 9,2 відсотка загальний фонд державного бюджету. Ми вже маємо п'ять місяців або майже половину року, ми маємо фактичне зростання на 2,4 відсотка або в 4 рази менше. За моїми оцінками бюджет цього року не буде виконаний на 20-25 мільярдів гривень або дефіцит бюджету виявиться в півтора рази більше ніж затверджено законом. В таких умовах уряду слід припинити сіяти ілюзію в суспільстві про небачені ресурси, які збираються поділити під час чергового перегляду бюджету. Чесна, відповідальна перед країною, перед економікою, перед людьми політика вимагає зовсім іншого секвестру бюджету і закриття будь-яких лазівок уникнення оподаткування. П'ятий рік підряд я закликаю уряду зійти з дороги нарощування боргів, припинити затягувати борговий зашморг на шию українських громадян та її економіки.