Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановний Ігор Григорович, шановні народні депутати! У цікавій та насиченій доповіді міністра фінансів, голови Комітету з питань бюджету, голови Рахункової палати України ми почули багато фактів, які втім не розкривають загальних невтішних тенденцій. Не має сенсу зупинятися на фіктивних макроекономічних показниках, які лягали в основу планування державного кошторису на 2012 рік. Так само як і немає сенсу зупинятися на тій фікції, яку зараз готують при складенні Постанови "Про основні напрямки державної бюджетної політики на наступний 2014 рік". Хотілося би відзначити кілька ключових фактів, які ми, на жаль, в сьогоднішніх доповідях не почули, і не почули причин цих явищ. По-перше, чому державний бюджет України недоотримав 33,5 мільярди гривень за минулий рік? А тому що не було виконано базових показників джерел надходження державного бюджету. Так, податок на додану вартість виконаний всього-на-всього на 84 відсотки. податок на акциз підакцизних товарів, що виробляються в Україні – на 88 відсотків. Податок на прибуток підприємств – на 95 відсотків. І, врешті-решт, рентна плата за нафту, що видобувається в Україні представниками олігархічних угрупувань, перш за все, – це жалюгідних 60 відсотків від запланованих показників. Що це означає? Це означає, що насправді видатково-дохідна частина державного бюджету, яка була створена фантазією українських урядовців і проголосована у цій верховній залі у цій, так би мовити, ситуації світової економічної кризи, на яку прийнято списувати всі прорахунки і огріхи адміністративно-управлінських рішень українського уряду не має нічого спільного з дійсністю. Також ми не почули ніяких пояснень з приводу фактичного краху системи казначейського обслуговування місцевих бюджетів. Адже у минулому році, не лише в четвертому кварталі наприкінці року, а й у третьому кварталі було фактично заблоковано оплату видатків органів місцевого самоврядування, усіх, крім зарплати та соціально захищених видатків. Таким чином не фінансувалися заходи з ремонту доріг, не фінансувалися видатки розвитку. І це все, звичайно ж, відбувалося в умовах блокування цілеспрямованого з боку Державної казначейської служби. Зрозуміло, коли кошти загального фонду місцевих бюджетів на оплату видатків блокувалися. Проте ніхто не пояснив, яким чином блокувалися спеціального фонду державного бюджету всупереч, перепрошую, місцевого бюджету всупереч 13 статті Бюджетного кодексу, яка передбачає конкретні джерела надходжень до цих видатків. Таким чином у минулому 2012 році було заблоковано і про саботовано не тільки ремонт та реконструкцію доріг комунального значення, наприклад, а і природоохоронні заходи, що надзвичайно болісно відбивається на територіальних громадах. Окремо треба сказати про діяльність фонду регіонального розвитку, на який у минулому році було виявлено аж 1 мільярд 600 мільйонів гривень. А в цьому році, поточному 2013 році і того менше, всього-на-всього 987 мільйонів, у пряме порушення вимог Бюджетного кодексу України, це є менше половини відсотка від видатків державного бюджету. Це означає, що в підсумку потреби місцевого самоврядування і місцевих громад в плані розвитку на інфраструктурного якогось покращення абсолютно нікого не цікавлять ні в цій, як я бачу сесійній залі, а ні в українському Кабінеті міністрів. Можна зробити також висновок, що Державний бюджет України на сьогоднішній день функціонує у наступному режимі. Коли бракує коштів для покриття видатків державного бюджету, беруться кредити на зовнішні запозичення. Коли бракує коштів місцевим бюджетам, тоді беруться казначейські позики. Що пропонує наше доблесне Міністерство фінансів натомість? А натомість воно пропонує такий механізм: казначейські векселі, а також здійснення видатків без запланованих бюджетних призначень, цьогоріч на суму у 50 мільярдів гривень. Окремим чином хочеться згадати і про податкові пільги горезвісні. Так минулого року Державний бюджет України недоотримав 7 мільярдів гривень податку на додану вартість внаслідок того, що певні суб'єкти господарювання отримали пільги на завезення медичного обладнання. Скажіть, будь ласка, шановні колеги, а від цього покращилась українська система охорони здоров'я? Чи може дешевшими стали ліки імпортного виробництва, які завозились в Україну повністю безконтрольно? Також заслуговує на увагу і те, яким чином у нас накопичувався, а потім погашався державний борг. За 2012 рік у нас 92 мільярди гривень було бездарно витрачено на погашення та обслуговування державного боргу. Уявімо собі, що цих видатків не треба було б здійснювати і 92 мільярди гривень могли б піти на українське сільське господарство, житлово-комунальну сферу, освіту, науку та культуру. Підсумовуючи, можу сказати, що фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода" категорично не сприймає бездарного управління державними фінансами, а відтак, не буде голосувати за постанову.