Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Сказати, шановні народні депутати, сказати, що я вражений сьогоднішнім днем, це нічого не сказати, мені рідко випадало в своїй долі слухати стільки і чути стільки непрофесійних рішень. Мій виступ не має відношення до цілі, до якої хоче спрямувати кошти державного бюджету. Я тільки вражений, що ви ділите. Мені важко зрозуміти що. Я хотів би нагадати деякі цифри того, що відбувається в Україні. Минулого року бюджет України, загальний фонд складав 288 мільярдів гривень. На цей рік Законом "Про бюджет" затверджено доходи 322. Це майже на 10 відсотків більше. Пройшло півроку, називаю вам цифри виконання. Минулого року за півроку отримано доходів 142 мільярди. За цей рік, половину – 141, приріст – 0,6. Це означає, що ми йдемо з недовиконання бюджету з діркою додатковою 30 мільярдів гривень. Насправді ситуація ще гірша. Чому? Планом на рік передбачено, що Національний банк перерахує до державного бюджету 16 мільярдів гривень, по 4 мільярди в квартал. Пройшло півроку, він перерахував 10 мільярдів. Якщо зробити корекцію на цей показник, то доходи бюджету зменшились. В червні ситуація різко погіршилася. Доходи бюджету впали на 7,5 відсотків. В мене виникає питання: куди ви ведете країну? Називаю вам ще цифри. Дірка бюджету, яка затверджена законом – 50 мільярдів гривень. 30 мільярдів – невиконання бюджету по доходах, це 80 мільярдів, плюс 50 мільярдів державних гарантій. Схаменіться! В нас борг 550 мільярдів гривень. Цього року ви плануєте додати ще 100 мільярдів. Зупиніться нарощувати борги. Країна потребує перегляду бюджету. Країна потребує секвестру видатків бюджету, а не нарощування доходів. Країна потребує закриття податкових схем. І не таких схем, як ви прийняли рішення по Кіпру. Я пропоную повернутися до професійних економічних рішень. Країна в дуже непростій економічній ситуації.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, у мене в руках текст Харківських угод. Я їх читав вздовж, впоперек, спереду, ззаду. І хотів збагнути, для чого підписали цю угоду? І в даному випадку я хотів би привернути увагу на економічний аспект угоди. Кажуть, що ми нібито отримали знижку в 100 доларів на тисячу кубометрів ціни. Читаю вам статтю 2 цієї угоди. "При ціні 333 долари США і вище за тисячу кубометрів газу зниження складе 100 доларів США". Але, мабуть, мало хто удосужився прочитати наступне речення цієї угоди. Зачитую вам. "Ці додаткові кошти підлягають обліку за підсумками кожного календарного року зростаючим підсумком і визнаються як зобов'язання України". Поясню це людською мовою. Ми вам даємо знижку, але оформляємо вам це боргом України перед Російською Федерацією.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Бюджет можна оцінювати з точки зору цільового спрямування коштів та їх ефективності. Але є інший аспект бюджету, - його збалансованість. І саме на цій частині, на цьому аспекті бюджету я хотів би детальніше зупинитись. Минулорічний бюджет вирізнявся унікальною нереальністю доходів. Фактичні доходи загального фонду Державного бюджету минулого року виявилися на 10 відсотків або на 33 мільярди гривень менше, ніж було затверджено Законом про бюджет. Нестачу коштів було покрито звичним, але не дуже небезпечним способом – нарощуванням боргів. Минулого року борги переростили на 42,4 мільярда гривень. Бюджетна політика минулого року знову повернула в сторону нарощування дефіциту і боргів. Перша версія бюджету передбачала дефіцит – 25 мільярдів гривень. 38 так званих поліпшень бюджету збільшили нестачу коштів до 38,8 мільярда гривень. У поданому нам звіті дефіцит бюджету надається вже в сумі 53,4 мільярда гривень або майже 4 відсотків ВВП. За моїми оцінками, реальна цифра дефіциту бюджету – 70 мільярдів гривень або 5 відсотків ВВП. Але і це ще не кінцева цифра. В цьому залі звучала сьогодні інформація, яку я хочу підтвердити. З середини минулого року на рахунках уряду не було коштів. Днями на казначейському рахунку уряду було 8 мільйонів гривень. У зв'язку з цим з минулого року ми стали стикатися з явищем несплати бюджетних зобов'язань, невиконання бюджетом зобов'язань за виконані роботи. Це не що інше, як дефіцит бюджету. У парламенті зараз гуляє кілька законів щодо векселів, ми сьогодні слухали їх. Якими збираються оформити бюджетні зобов'язання попереднього року. У зв'язку з поданим звітом я хотів би задати вам, всім нам, кілька простих питань. Яку цифру видатків ми збираємося затвердити сьогодні постановою, якщо векселями збираються оформити заборгованість минулого року? На видатки якого року будуть віднесені ті видатки, які збираються оформити векселями? На дефіцит бюджету якого року збираються віднести видатки, які збираються оформити векселями? Минулого року уряд відродив вкрай небезпечну дорогу нарощування боргів – життя в дефіцит. Минулій рік вже в історії. Про цю історичну тенденцію можна було б вже не говорити, якби не повторилась ситуація цього року. Бюджет цього року затверджений із зростанням на 9,2 відсотка загальний фонд державного бюджету. Ми вже маємо п'ять місяців або майже половину року, ми маємо фактичне зростання на 2,4 відсотка або в 4 рази менше. За моїми оцінками бюджет цього року не буде виконаний на 20-25 мільярдів гривень або дефіцит бюджету виявиться в півтора рази більше ніж затверджено законом. В таких умовах уряду слід припинити сіяти ілюзію в суспільстві про небачені ресурси, які збираються поділити під час чергового перегляду бюджету. Чесна, відповідальна перед країною, перед економікою, перед людьми політика вимагає зовсім іншого секвестру бюджету і закриття будь-яких лазівок уникнення оподаткування. П'ятий рік підряд я закликаю уряду зійти з дороги нарощування боргів, припинити затягувати борговий зашморг на шию українських громадян та її економіки.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні народні депутати, вносячи проект Закону про денонсацію Угоди між Радянським Союзом з Республікою Кіпр, я дуже добре знав, що урядом підписана Конвенція про уникнення подвійного оподаткування, яка завтра підлягатиме, буде розглядатися для ратифікації. Який мотив того, що я вніс цей проект закону? Справа в тому, що підписана урядом угода не є доброю для України. Я вживу всього-на-всього один аргумент, один принципово важливий момент. Час від часу ми в пресі бачимо повідомлення про те, що якесь українське підприємство чи якісь інші активи продаються за досить не маленькі суми. Звичайно, продаються через Кіпр. Звичайно, ніяких податків в український бюджет при цьому не сплачується. Україна має десятки угод про уникнення подвійного оподаткування з іншими країнами і це нормальні стандартні угоди, де такі доходи підлягають оподаткуванню. Єдина угода, де такого оподаткування не передбачено, є угода, яку нам пропонують ратифікувати. Це не єдине відхилення. Я назвав одне із найбільш принципових відхилень. В даному разі я жодним чином не хотів би звинуватити уряд в тому, що така угода підписана. На жаль, будь-який уряд опинився в подібній ситуації. Поясню чому. Давши право на життя в свій час угоді між Радянським Союзом і Республікою Кіпр, Україна поставила себе вкрай не вигідну переговорну позицію. Новий варіант угоди потрібний Україні. Але наші партнери, їх влаштовує існуючий стан речей. Як розв‘язати цей серйозний клубок, як вирулити Україні? В 2008 році мені особисто доводилось займатися Угодою з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. На той момент попередній уряд підготував цілком нормальну, стандарту угоду. Це була нормальна угода для підписання. Чотири рази підписання цієї угоди відкладалось не з української сторони. Два рази це було в 2007 році і два рази в 2008 році. В кінцевому рахунку наші партнери відмовились підписувати стандартний, нормальний проект угоди. Наш уряд запропонував і вніс до парламенту в цей час проект Закону про денонсацію Угоди між Радянським Союзом і Кіпром. Сам факт денонсації був добрим поштовхом, буквально в швидкому темпі міністр фінансів Кіпру прилетів до України для пошуку прийнятного компромісу. На жаль, з певних причин закон, який подавався урядом про денонсацію Угоди з Республікою Кіпр, не був ратифікований. Що ми пропонуємо зв’язку з нинішньою ситуацію зараз. Якщо уряд справді хочу врегулювати проблему оподаткування з Кіпром, якщо це відповідає бажанням присутніх в залі народних депутатів, ми повинні були б зробити два правильні кроки. Крок перший. Завтра буде голосуватись конвенція. Не ратифікувати цю конвенцію. Друге. Проголосувати сьогодні Закон, або попередній, або цей закон, про денонсацію Угоди між Радянським Союзом і Республікою Кіпр. Такі два кроки через місяць дозволять дуже швидко підготувати стандартну угоду про уникнення подвійного оподаткування. Це буде вже не наш інтерес, це буде інтерес, в першу чергу, нашого кіпрського партнера. Якщо ми хочемо, щоб десятки мільярдів гривень працювали в Україні для громадян України, для економіки України, для бюджету України, а не обслуговували економіку іншої країни і інтереси купки олігархів, ми повинні проголосувати за ці два рішення.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Васильовичу, проект закону, який пропонується прийняти, передбачає не тільки відшкодування ПДВ, погашення заборгованості векселями, але й погашення заборгованості за бюджетними видатками, яка виникла станом на 1 січня поточного року. Простіше кажучи, мова йде про запровадження в бюджетну практику фінансування бюджетних видатків папірцями, векселями. Очевидно, наступним кроком буде прийняття рішення про зарахування до бюджету податкових зобов'язань векселями. А тоді треба приймати наступне рішення про припинення обігу гривні, бо її замінить нова національна валюта, яка буде називатися векселями. За своєю природою вексель є урядовим зобов'язанням. Він нічим не відрізняється від ОВДП. Але, тобто випуск векселів – це дефіцит бюджету. Це збільшення боргу. Але, якщо питання випуску ОВДП регулюється Законом про Державний бюджет, то пропонованими змінами випуск векселів, тобто бюджетний дефіцит, державний борг перестають регулюватися. Вони віддаються на відкуп Кабінету Міністрів України. В такій ситуації виникає питання взагалі чи варто нам розглядати державний бюджет? Тим більше, що наші попередники затвердили безпрецедентну норму в бюджеті, яка дозволяє уряду перевищувати затверджену законом цифру видатків державного бюджету. Але є одна принципова відмінність ОВДП і казначейських векселів. ОВДП – це добровільне залучення коштів до бюджету, добровільні позики. Казначейські векселі - декларується добровільність, тому що суб'єктам господарювання пропонується дуже простий вибір: ви або отримуєте папірець, або не отримуєте нічого. Вексель – це форма примусового залучення коштів до бюджету, шляхом несплати зобов'язань за виконання роботи для державного бюджету. Я хочу застерегти, що прийняттям цього закону Україна скочується до варварських способів фінансування бюджетних видатків. І ми дуже недалеко будемо знаходитися від втрати керованості публічними коштами.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Васильовичу! Я б хотів звернутися до тих людей, що мають відношення до економіки чи мали відношення, чи займалися підприємницькою діяльністю, ПДВ теж має повертатися грошима, бо за цим стоять доходи українських підприємств, доходи працівників, які працюють на цих підприємствах. По-друге, якщо навіть використовувати іншу схему, то не потрібно випускати векселі. У нас є такий інструмент, який не один раз використовувався, який називаються «облігації внутрішньої державної позики». Про що іде мова зараз? Справді, добровільно... в добровільному режимі підприємствам будуть пропонувати, в них є дуже простий вибір: або ви нічого не отримаєте або ви отримаєте папірець, який можна продати з тим же ж словом «дискаунт», тільки ви добре розумієте, хто буде потім привласнювати ті кошти. Мова йде про відкриття вкрай корумпованої схеми заробляння доходів. І мені дивно чути про слухання законів про боротьбу з корупцією, коли приймаються інструменти, які відкривають широку, зелену дорогу для процвітання корупції в Україні.

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Васильовичу! Я прошу, звертаюсь до вас не брати гріх на душу. Мова йде про запуск в обіг вкрай небезпечного інструменту. На жаль, багато з нас забули, як ще недавно заробітна плата, пенсія платилася сіллю, милом, цукерками, цукром, - коли бартер захопив всі сфери господарської діяльності і стосунки з бюджетом. Бюджет не допускає жодних розрахунків, крім грошових. Бартерна схема, пам'ятаєте, коли застосувались віртуальні розрахунки із вживанням відомого англійського слова discount, що в перекладі українською мовою означає «вкрасти». Що стосується банківських векселів, то мене дивує позиція Національно банку, бо по суті, приймаючи це рішення, ми дозволяємо запуск в грошовий обіг віртуальних нових грошей. По суті ми наділяємо комерційні банки емісійною діяльністю, бо мова йде не про векселі як спосіб залучення коштів, а мова йде про спосіб виконання зобов'язань. Я закликаю всіх думаючих депутатів проголосувати проти включення всіх законопроектів стосовно векселів в порядок денний.

Шановний Володимир Васильович, шановні народні депутати! Цей закон передбачає фінансування видатків з Державного бюджету або оплату зобов'язань не грошима, а папірцями, які називаються векселями. Перелік видатків буде визначатися Кабміном. Поставте свої питання: для чого у такому випадку взагалі подавати бюджет для розгляду у парламент, для чого нам затверджувати бюджетний дефіцит, якщо поза рамками бюджету уряд має змогу профінансувати векселями видатки? Для чого уряду мучитися, позичати гроші, якщо є дуже простий спосіб оплати видатків: не платити по зобов'язанням. Або, вибачте, платити так званими векселями. Я пропоную і прошу колег підтримати: і цей, і наступний законопроект не має права на існування, і не включати його у порядок денний.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні колеги! Парламент минулого скликання зробив дуже небезпечну річ, дозволивши випуск в обіг казначейських і банківських фінансових векселів. Передбачивши, що це інструмент виконання зобов'язань, зобов'язань бюджету і банків. Банки і бюджет – це інститути, продуктом діяльності яких є гроші. Вони не можуть допускати роботу з папірцями. Бюджет може працювати виключно з грошовими коштами. Банки повинні працювати з грошовими коштами. Тому я пропоную, прошу колег, не приймати рішення про включення до порядку денного всіх трьох законопроектів, які стосуються цього вкрай небезпечного інструменту.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Я прошу привернути вашу увагу до кількох принципових моментів. Стаття 5 цієї угоди передбачає юрисдикцію російського законодавства на військовослужбовців Чорноморського флоту у населених пунктах України. Це правовий нонсенс. Не може законодавство іншої країни діяти на території України. Наша діяльність не потрібна, нам не потрібно голосувати, якщо Кабінет Міністрів пропонує, щоб законодавство іншої країни діяло на території України.