Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Пане… товаришу Азаров, я зробила над собою надзусилля, аби вислухати вашу доповідь, яка за змістом з абсолютно нереального світу, а за формою з якогось карколомного. Маю запитання до вас таке. Ваш Кабмін ініціював скасування обов'язковості дублювання фільмів українською мовою. Скажіть, будь ласка, чи комфортно вам проживати у світі серед українців, яких ви не сприймаєте і не шануєте? Це перше. Друге, казав Сократ, що говори, і я тебе побачу. Уся країна вправляється у коміксах з вашого мовлення. Як допомогти вам у цьому, у цій проблемі, опонувати бодай би на елементарному рівні проблему у двох контекстах... Мову не знають ті, які або політично упереджені, або розумово відсталі. Отже, в якій системі координат перебуваєте, власне, ви?

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Сьогодні, справді, в обговорення необхідно закцентувати той важливий факт, який всі чомусь ігнорують. Що ми в Україні відмовляємось чомусь підтримувати традиції європейського парламентаризму. Адже традиційно в усіх парламентських системах Європи, чи це вестмінстерська модель демократії, чи континентальна, прийнято, за історично вже сформованою традицією, посаду віце-спікера парламенту, вищого законодавчого органу, віддавати представникам парламентської опозиції. Для здійснення, передусім, функції парламентського контролю. У що вироджується парламентський контроль в Україні, думаю, не мені вам розповідати. Адже, на жаль, частина присутніх у цій залі є його архітекторами. Це в Україні «година запитань до Уряду» перетворюється фактично в низку формальних монологів і не менш формальних запитань суб'єктивно-критичного характеру. В той самий час, коли в нормальних європейських країнах, в тій самій Італії, щодня парламентського засідання перші 40 хвилин присвячені саме виконанню контрольної функції парламенту над роботою виконавчих органів влади. У мене є щирі сумніви і у нашої фракції загалом у тому, що пан Калєтнік, який представляє партію, котра була архітектором ГУЛАГу і голодомору, здатний представляти адекватний парламентський контроль над діями виконавчої влади. В нас є сумніви в тому, що він здатний стати на заваді спробам перетворити український парламентаризм у формальну бутафорну ширму над встановленням в Україні авторитарної олігархічної кримінально-капіталістичної диктатури. У нас є сумніви в тому, що представник партії, який став фактично символом корупції на українській митниці, має право представляти українських трудящих. Можливо, він представляв би трудящих Швейцарії, Ліхтенштейну, Кіпру, Віргінських островів, де в офшорних зонах ховає свої капітали частина присутніх у цьому залі депутатів. Але не українських вчителів, не медиків, ні офіцерів, ні інженерів. Ця партія, яка створена, до речі, була в квітні 1918 року в Таганрозі на території теперішньої Росії, не має жодного права представляти. Тому ми вважаємо, що підтримка кандидатури від партії, яка юридично і фізично винна у мільйонах українських смертей, в стінах українського парламенту є просто блюзнірством і наругою. Відтак фракція Всеукраїнського об'єднання «Свобода» категорично заявляє, що до проведення в Україні відкритого судового процесу над комуністами, їхніми злочинами, ми не маємо права змиритися з існуванням антидержавної, антиукраїнської і антинародної сили в нашому парламенті. Відтак позиція фракції «Свобода» чітка і категорична. За жодних умов не підтримувати кандидатуру Калєтніка. Натомість ми висловлюємо свою підтримку кандидатові від партії «УДАР» – Валентину Наливайченку. Дякую за увагу.