Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановна громадо, українці! Я нагадаю, в 2007 році, коли в тому залі опозиція мала більшість, нами було передано посаду віце-прем'єра для меншості, для опозиції, як це робиться у всіх цивілізованих країнах, як це робиться будь-якій європейській державі. Віце-спікера, першого, першого віце-спікера. До речі, як і бюджетний комітет, як і регламентний комітет, як багато інших комітетів. А сьогодні бачимо, що Україна, яка зробила великий крок до європейської перспективи, знову скочується в радянське минуле. Знову більшість, яка прийшла, вона хоче бачити опозицію тільки такою, яка буде сидіти в залі і виступати проти. Тому що для вас цивілізовані правила. Які прийнятні для Європи, ви їх не розумієте. Вони не про вас і не для вас. Ви вийшли з радянського минулого і ви там залишились психологічно. Фракція «Батьківщина» не претендує на посади, ми хочемо тут відстоювати простих людей. І тому ми підтримаємо Валентина Наливайченка на цю посаду. Але той факт, що сьогодні комуністи висувають свого кандидата і Партія регіонів голосує, він показує всю ницість цього політичного союзу. Комуністи обіцяли на виборах, що вони ніколи не підуть в союз з регіоналами. Сьогодні м бачимо відповідь на просте питання: скільки коштує Комуністична партія? Вона коштує посаду віце-спікера в парламенті, оце їхня ціна. Ці люди, які обіцялись боротись з буржуазією, з олігархами, з великим капіталом, сьогодні в черговий раз стають бойовим загоном олігархів і великого капіталу. Вони обдурили своїх виборців. І вони в тому є вся їхня суть. Ця злочинна політична сила, яка взагалі не повинна існувати серед політичних партій в Україні, сьогодні вона продемонструвала, що вона не має жодного відношення ні до трудящих, ні до простих людей, ні до захисту інтересів людей, яких вони нібито захищають. Це просто обслуга примітивна і банальна обслуга великого капіталу, який сьогодні зібраний у Партії регіонів. Я хочу наголосити, цей союз ганебний між Партією регіонів і комуністами він був і в попередній каденції, він очевидно буде і в цій каденції. Але хочу вам нагадати, дуже швидко і цьому союзу і вам прийде кінець. Ваша влада падає. До президентських виборів менше двох років, ви будете бачити, як будуть від вас втікати, як чуми боятися вас, коли вся Україна побачить, що у вас немає жодних шансів на те, щоб продовжити цю владу в Україні, цей час прийде дуже швидко. Ми підтримуємо Валентина Наливайченка і віримо, що люди, які обіцяли заборонити Комуністичну партію, а були такі заяви від Партії регіонів, обіцяли… Люди є, які обіцяли, прийшов у парламент, внести законопроект про заборону Комуністичної партії. Я закликаю тих людей сьогодні не голосувати за їхнього представника, а підтримати Валентина Наливайченка. Дякую і слава Україні!

Шановні колеги, знаєте, коли до цього залу приходять люди, коли до цієї зали приходять не політики, а люди з іншого світлого життя, такі як письменники видатні, такі як Марія Матіос, в них пропадає голос від того, що тут відбувається. Дуже важливо, щоб ми взагалі залишали розум тут, коли ми є в цьому залі. Мені легко виступати після колеги з партії «Свобода», тому що він абсолютно чітко підкреслив, що в демократичних країнах світу, якою ще два з половиною роки тому була Україна, опозиції належить контрольні функції в парламенті і саме опозиції належить посада першого віце-спікера. Тому що, як сказав колись де Голль, я не знаю, чи всі в залі знають, хто це такий, але це такий був великий французький Президент, опозиція – це теж Франція, а також опозиція - це теж Україна. Дуже гарно у нас це ті знавці, де воля, вони зараз свистять своїй колезі біля парламентської трибуни. Хороші манери демонструєте, хлопці, нормально. От. Але я хочу сказати інше, сьогодні опозиція – це 80 відсотків українських виборців. І от саме 80 відсотків українських виборців щодня, щосекунди намагаються зневажати в цьому залі, коли опозицією нехтують тут, їй намагаються відвести роль таких виступаючих, які мають діяти за принципом, визначеним цією владою, цим Президентом і таке інше, «Говорите, говорите, вы нам не мешаете». Ми будемо вам заважати, тому що ми представляємо український народ. І ми щасливі від того, що щодня до опозиції доєднується все більше і більше українців, до якої би національності вони не належали. І тому абсолютно очевидно, що пан Калєтнік, який сьогодні є насправді представником політичного хабаря тієї партії, яка користувалася його спонсорською допомогою під час своєї акції «повернемо країну народу!» повертає країну народу, під народом вона має на увазі конкретних хлопців з Партії регіонів. І це політичний хабар, який означає наступне: ви нам спікера і прем'єра, ми вам фракцію, на яку ви не маєте жодного права – і ми вам посаду першого віце-спікера. Я хочу також сказати, що ця фракція, яка, ну, не фракція, а партія обіцяла країну народу, останнє, що вибила з бюджету свого прем'єра Азарова, в якого вони були на підтанцьовках. Ви вдумайтесь в цю цифру, мільярд 300 мільйонів на митницю. Це ті гроші, які могли піти на добавку зарплат вчителям і лікарям, по 100 гривень би їм дійшло. І я хочу сказати, що ця фракція буде продовжувати щодня, щосекунди з паном Калєтніком віддавати країну народу від Партії регіонів, вірніше, від керівництва Партії регіонів. Тому ми за пана Наливайченка і ми проти пана Калєтніка.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Сьогодні, справді, в обговорення необхідно закцентувати той важливий факт, який всі чомусь ігнорують. Що ми в Україні відмовляємось чомусь підтримувати традиції європейського парламентаризму. Адже традиційно в усіх парламентських системах Європи, чи це вестмінстерська модель демократії, чи континентальна, прийнято, за історично вже сформованою традицією, посаду віце-спікера парламенту, вищого законодавчого органу, віддавати представникам парламентської опозиції. Для здійснення, передусім, функції парламентського контролю. У що вироджується парламентський контроль в Україні, думаю, не мені вам розповідати. Адже, на жаль, частина присутніх у цій залі є його архітекторами. Це в Україні «година запитань до Уряду» перетворюється фактично в низку формальних монологів і не менш формальних запитань суб'єктивно-критичного характеру. В той самий час, коли в нормальних європейських країнах, в тій самій Італії, щодня парламентського засідання перші 40 хвилин присвячені саме виконанню контрольної функції парламенту над роботою виконавчих органів влади. У мене є щирі сумніви і у нашої фракції загалом у тому, що пан Калєтнік, який представляє партію, котра була архітектором ГУЛАГу і голодомору, здатний представляти адекватний парламентський контроль над діями виконавчої влади. В нас є сумніви в тому, що він здатний стати на заваді спробам перетворити український парламентаризм у формальну бутафорну ширму над встановленням в Україні авторитарної олігархічної кримінально-капіталістичної диктатури. У нас є сумніви в тому, що представник партії, який став фактично символом корупції на українській митниці, має право представляти українських трудящих. Можливо, він представляв би трудящих Швейцарії, Ліхтенштейну, Кіпру, Віргінських островів, де в офшорних зонах ховає свої капітали частина присутніх у цьому залі депутатів. Але не українських вчителів, не медиків, ні офіцерів, ні інженерів. Ця партія, яка створена, до речі, була в квітні 1918 року в Таганрозі на території теперішньої Росії, не має жодного права представляти. Тому ми вважаємо, що підтримка кандидатури від партії, яка юридично і фізично винна у мільйонах українських смертей, в стінах українського парламенту є просто блюзнірством і наругою. Відтак фракція Всеукраїнського об'єднання «Свобода» категорично заявляє, що до проведення в Україні відкритого судового процесу над комуністами, їхніми злочинами, ми не маємо права змиритися з існуванням антидержавної, антиукраїнської і антинародної сили в нашому парламенті. Відтак позиція фракції «Свобода» чітка і категорична. За жодних умов не підтримувати кандидатуру Калєтніка. Натомість ми висловлюємо свою підтримку кандидатові від партії «УДАР» – Валентину Наливайченку. Дякую за увагу.

Пане Валентин, наша фракція вас підтримує, і я впевнений, що підтримає і багато само висуванців, тому що ви багато років віддали своєї діяльності, власне, на боротьбу із корупцією, і також на донесення правди про те, які злочини проти України вчинила і Комуністична партія, і її ідеологія. Сьогодні за дивним збігом обставин головним конкурентом проти вас є Ігор Калєтнік, який є одночасно представником злочинної комуністичної системи і, одночасно, людина, яка стала символом корупції в України. От таких два поєднання! Чи вважаєте ви за ймовірне, щоб в Українській державі, сучасні державі, яка пережила голодомор, і яка сьогодні визначає євро інтеграцію як свій стратегічний напрямок, така людина могла, мала моральне право бути віце-спікером, а ми вас максимально підтримуємо, і я вірю, що у вас є всі шанси зайняти цю посаду, тому що більшість само висуванців не зможуть натиснути кнопку за представника від комуністів.

Мудрий чоловік сказав: «Коли все стане на свої місця, декому не вистачить місць». Виходячи з цього, я вас хочу запитати. Мені подобається, що «УДАР» поставив своїм чоловим, так би мовити, питанням боротьбу з корупцією. Справді, сьогодні корупція роз'їдає Українську державу, мораль, економіку, державність українську, як терміти, роз'їдають Українську державу. Ви працювали головою Служби безпеки, претендуєте зараз на дуже високу посаду в Українській державі, відповідальну. Скажіть, будь ласка, чи ви готові до того, щоб розпочати боротьбу з корупцією із найвищих ешелонів влади, скажімо, із сина Януковича, який за рік заробив колосальні гроші? Це стоматолог. Уявіть, скільки зубів треба було вирвати українцям, скільки пломб поставити, для того щоб заробити такі гроші! Як ви будете діяти в цьому випадку?

Шановний пане Валентин, чи вважаєте, що поки ще ми працюємо у Верховній Раді України, ще до парламенту нам далеко, але щоб перетворити Верховну Раду України у парламент, нам необхідно повернути живого народного депутата у Верховну Раду. Отже, чи наполягатимете ви на тому, щоб невідкладна була включена система «Рада-3» і персональне голосування почало працювати. І друге. Я абсолютно переконаний, поки не буде контрольних функцій Верховної Ради, нема що тут робити в частині контролю за Урядом і за діяльністю Президента. Чи будете ви підтримувати вимогу Об'єднаної опозиції «Батьківщина»: проголосувати за законопроект про спеціальні слідчі комісії та законопроект про імпічмент Президенту? Це два принципові законопроекти, які даватимуть можливість з повагою ставитися до парламенту, даватимуть можливість нам перевірити будь-якого чиновника. Тому що ви знаєте, за останній період в парламенті реально не звітував жоден чиновник – ні Президент, ні Прем'єр, ні жоден міністр, це ганебна практика. Чи будете ви діяти разом з нами, щоб зупинити цю ганебну практику?

Слава Ісусу Христу! Я вітаю всіх, шановні народні депутати і всіх, хто нас чує. І хотів би сказати найголовніше, перед тим, як кожний буде всідатися в крісла в новому парламенті, який обирався людьми, ми маємо встановити і почати з себе люстрацію влади. Тому команда Віталія Кличка в цьому парламенті зразу відверто всім в очі говорить: до всіх претендентів на все життя в Україні мають бути встановлені нами законом критерії до обрання на будь-яку посаду і також для керівників виконавчих органів влади. Перший критерій від команди Віталія Кличка – непричетність до корупції. Другий в законі – непричетність до придушення прав та свобод людини, журналіста, будь-якого депутата, який працює в залі. Третій критерій – це повернення парламентаризму в нашу державу, повага до роботи парламентської опозиції, повага до роботи кожного народного депутата, надання слова, реєстрація законопроекту і дотримання всіма незалежно від кількості Регламенту і процедур, які встановлені законом. А відтак наш висновок і наша пропозиція від фракції «УДАР Кличка»: встановити такі критерії, проголосувати за них і тільки після цього переходити до персональних кандидатур, до пропозицій на будь-яку посаду. Дякую за увагу. Слава Україні!

Дякую. Дуже слушне запитання. От знаєте, чому не вступаю ні в яку фракцію? А тому що я чекаю, скільки ж буде «тушок». Коли вона оця кристалізація закінчиться, коли реальні бійці залишаться в опозиції, от з тими я і буду. Щоб зразу до мене ніхто не підходив, що «йди до нас», «іди до нас». Я зразу заявляю – нікуди я не піду. Он моє місце. Я позафракційний. В мене 98 округ. А от я подивлюся, скільки «тушок» буде. Хто їх привів ці «тушки», яким чином вони будуть працювати. Хто бійці, хто хоче Юлію Володимирівну Тимошенко звільнити, реально хоче звільнити. Оце саме головне для мене. А от потім, Олесь, я думаю, що ми разом і об'єднаємо… Я готовий вступити в любу тоді фракцію, де будуть захищати реально Юлію Володимирівну Тимошенко. От туди я вступлю а поки я бачу, що «тушки» туди бігають – ні в яку фракцію я не піду. Дякую.

Я прекрасно усвідомлюю, що чим більша довіра, тим більша відповідальність. Ця відповідальність насамперед перед українським народом, перед українським суспільством. Водночас саме такий підвищений ступень відповідальності є надпотужним стимулом до ефективної роботи. Оскільки на Верховну Раду, а відтак на її Президію, зокрема Першого заступника голови покладена важлива місія – побудова заможної і справедливої української держави, держави, яка посяде гідне місце серед провідних країн світу. Верховна Рада України – це не лише місце, де приймають закони, це орган, який визначатиме напрям руху і розвитку держави і суспільства щонайменше на наступні п’ять років. У сесійній залі сьогодні представлені п’ять фракцій, у кожної фракції своє бачення розвитку і свої амбіції. І тому завдання, в тому числі і Першого заступника Голови Верховної Ради: налаштувати парламент на продуктивну роботу задля єдиної мети – суттєвого підвищення рівня життя українського народу. В першу чергу, необхідно підвищити ефективність законотворчої діяльності, зокрема, у напрямку економічної політики. В умовах світової економічної кризи мільйони громадян очікуватимуть від нас продуманих і професійних рішень. Також потребує подальшого вдосконалення фіскальне законодавство, протидія корупції, питання, зв'язані із сільським господарством, нашими міжнародними відносинами, освітою і наукою. Народ України має побачити, що діяльність Верховної Ради має конкретний результат: закони, які працюють для добробуту українських людей. Лише таким чином ми зможемо повернути довіру людей до українського парламенту. Для цього ми разом із вами повинні забезпечити відкритість і прозорість рішень, які ми ухвалюємо, широко залучати громадськість до обговорення, об'єктивно висвітлювати діяльність Верховної Ради.