Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановні колеги, дорогі українці! Справді, сьогодні великий день в Україні: день народження УПА і день Святої Покрови. Тому для нас, для тих, хто представляє український парламент, є справою честі проголосувати за визнання тих борців, котрі більше ніж півстоліття тому боролися за самостійну, незалежну, вільну Україну. Вони вірили в неї. Ми сьогодні маємо, дійсно, суверенну Україну, Україну, яка бореться з путінською ордою за свою територіальну цілісність. І ми з В'ячеславом Кириленком, з Олегом Медуницею давно розробили цей законопроект. Тому прохання до всіх сьогодні, хто себе вважає українцями, патріотами-українцями, нащадками тих борців, котрі боролися за нашу волю, проголосувати за цей законопроект. І це буде справді честь тим, хто сьогодні ще живе, і шана тим, кого немає.

Шановні виборці, дорогі українці, шановні колеги! Неодноразово в цьому залі це питання виносилось, завжди не вистачало голосів. Правда, це було за злочинного режиму. Зараз в країні, нарешті, українська влада. Правда, несповна патріотичний депутатський корпус. Тому є загроза, що закон не пройде і зараз. Разом з тим є декілька аргументів, чому саме сьогодні треба ухвалити цей закон. Боротьба Української Повстанської Армії це є одна з найяскравіших сторінок новітньої української історії. Спротив УПА розпочався офіційно від 14 жовтня 1942 року, а до того діяли інші збройні загони. І останній акт боротьби УПА історики датують 2 травня 1961 року у місті Бережани Тернопільської області. Тобто двадцятилітня підпільна повстанська боротьба не мала інших таких аналогів в історії, як боротьба Української Повстанської Армії. По-друге, ми повинні просто вшанувати людей, дуже не багато ветеранів УПА лишилися в живих. Вони старіють і, на жаль, відходять із життя. Не більше 8 тисяч ветеранів по всій Україні лишилося серед нас, лишилося в живих. Хоча би зараз зробити на Покрову їм цей подарунок. Третє. Дев'ять областей вже давно визнали статус УПА і бійців УПА як ветеранів Збройних Сил і ветеранів війни. Від Заходу аж по Схід такі області, рішеннями обласних рад, визнавали бійців УПА. Саме зараз, сьогодні, час це зробити на рівні парламенту. Бо саме сьогодні зранку новообраний українським народом Президент Порошенко зробив те, що мали зробити всі попередні президенти. Саме сьогодні день створення УПА і день українського козацтва оголошено Днем захисника Вітчизни. Дев'ять років тому у цей день, 14 жовтня 2005 року, урядова комісія по вивченню діяльності ОУН-УПА ухвалила остаточний висновок істориків щодо діяльності ОУН-УПА. І цей висновок Національної академії наук України оприлюднений ще 2005 року, розповсюджений, і з ним можна ознайомитися у кожній українській бібліотеці. Ці дев'ять років з 2005 року пішли для того, щоб розповісти суспільству більше, чим для українців є боротьба героїв із УПА. І сьогодні у нас, можливо, останній шанс у цьому парламенті віддати борги перед ветеранами. Включаємо це до порядку денного і проголосуємо, це буде шана і до загиблих, і до ще нині живих ветеранів УПА. Слава Україні!

Шановне товариство! Дійсно, може таке статися, що сьогодні ми проводимо останнє пленарне засідання в цьому складі Верховної Ради України. Цей парламент зробив багато чого доброго для української держави, хоча і відзначився голосуваннями 16 січня і співпрацею з бандитським режимом Януковича. Але це голосування може реабілітувати багатьох, і це голосування це буде історична справедливість, що ті вояки Української Повстанської Армії, які боролися на своїй землі, не під Краковом, чи під Варшавою, чи під Москвою, а на своїй землі за українську незалежність, таки нарешті будуть визнані українською державою. Те саме, що і зараз, коли наші герої борються на Донбасі, в Криму, за незалежність України. Це є історична місія. Це є завдання кожного з нас сьогодні мобілізувати всі зусилля і зараз стовідсотково, як це робить фракція "Свобода", ми просимо і інші фракції так зробити, давайте проголосуємо, внесемо в порядок денний, обговоримо і таки визнаємо боротьбу ОУН-УПА боротьбою за державну незалежність України. Історична справедливість має торжествувати! Слава Україні!

Шановне товариство! Всеукраїнське об'єднання "Свобода" та всі свідомі українці з глибокою тривогою і справедливим обуренням сприймали інформацію про вчорашнє ухвалення Сенатом Республіки Польща заяви з приводу 70-тої річниці волинських подій. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" розуміє важливість стратегічної співпраці України та Республіки Польща. В останні роки було багато зроблено для того, щоб налагодити добросусідські стосунки між українським і польським народами. Зокрема, у місцевих радах, де значне представництво має Всеукраїнське об'єднання "Свобода" проводиться робота щодо покращення транскордонної співпраці розвитку економічних та культурних зв'язків. Львівська міська рада одноголосно прийняла рішення про передачу Польського дому в довгострокове користування для забезпечення національного та культурного розвитку польської меншини. У Львові було відкрито пам'ятник інтелігенції, яка була знищена німецькими нацистами у 1941 році. Народні депутати від Всеукраїнського об'єднання "Свобода" беруть активну участь у співпраці між партнерами, між парламентами обох держав. Проте вчорашнє рішення польського Сейму не сприяє нашим добросусідським стосункам. Тепер фактично перекреслюються спроби примирення у складних питаннях історичного минулого обох народів, де українці ніколи не виступали агресорами чи окупантами. Не може бути партнерства у міжнаціональних відносинах, якщо заперечується право іншого народу мати власну національну гідність, власну незалежність та право на боротьбу з окупантами. На жаль, більшість представників Сенату ухвалюючи таку заяву, фактично осквернили пам'ять загиблих і поляків, і українців, маючи на меті здобуття сумнівного політичного капіталу. У заяві зазначено, що поляки прагнуть примирення і дружби з українцями, однак текст заяви містить явні ознаки ксенофобії і шовінізму стосовно українців. Дії польських політиків формують негативний імідж України в світі, завдають шкоди європейським прагненням українців. Рішення Сенату, в якому польсько-український конфлікт окреслено як етнічні чистки з ознаками геноциду, не відповідає історичній правді, адже геноцид передбачає односторонні жертви та агресію. Тобто польські політики говорять лише про польські жертви і не хочуть помічати тисяч вбитих українців. Вони відзначають анти польські акції УПА, але замовчують знищення українців вояками Армії Крайової. У постанові використано нічим не обґрунтовану цифру 100 тисяч польських жертв, що також є політичною спекуляцією на пам'яті людей, які загинули в конфлікті. Застосування терміну "геноцид" до цих подій є неприйнятним, тому що не відповідає юридичному визначенню, прийнятому Організацією Об'єднаних Націй в 1948 році. У світовій історії немає жодного випадку геноциду, зорганізованого не державою. Якщо застосувати підходи польських політиків до знищення українських сіл: Сагринь, Павлокома, Верховини та десятків, якщо не сотень інших, то також можемо кваліфікувати як етнічні чистки з ознаками геноциду. Нагадаю, що автор терміну "геноцид" це є всесвітньо відомий юрист Рафаель Лемкін, прикладом геноциду називав знищення саме польським військом українського села Завадка Морохівська. Застосування терміну "геноцид" є не прийнятним і з політичного погляду. Адже заперечує дотеперішні приязні відносини між Україною та Польщею є маніпулюванням пам'яті про минуле породжує нові конфлікти сьогодні. Вважаємо штучне загострення дискусії довкола питань польсько-українського конфлікту, які вже отримали політичну оцінку керівників України та Польщі в 2003 році таким, що грає на руку Росії, де відбувається небезпечна реабілітація сталінізму. Розмови про геноцид на Волині, між іншим, мають за мету завадити поширенню правди про Голодомор як геноцид, що завтра життя мільйонів українців. 80-у річницю з цих подій ми відзначаємо у цьому році. Ми закликаємо українське суспільство дати оцінку антиукраїнським діям, що сьогодні відбуваються за межами нашої держави, а також діям П'ятої колони, якою є сьогодні панівний режим в Україні, якому байдужі національні інтереси. Також закликаємо належно вшанувати пам'ять українців, які загинули від різних окупаційних режимів, у тому числі і польського. Зокрема, тих українців, які гинули внаслідок дій підрозділів Армії Крайової, батальйонів Хлопських закликаємо гідно відзначити річницю трагічних подій, пов'язаних з депортацією українців з їхніх етнічних земель, яка почалась у 1944 році. Наступний рік відзначаємо 70-у річницю з цих подій. Знищення українських сіл на Холмщині, Лемківщині впродовж 1944-1945 років. Пропонуємо Верховній Раді України ухвалити Закон про статус депортованих українців. Провести парламентські слухання з цієї проблеми ще у 2013 році, восени 2013 року. Польську сторону закликаємо перейти від взаємних вибачень до конструктивного діалогу та акцентувати увагу на відзначенні дат і подій, коли українці та поляки допомагали одні одним під час захисту своїх спільних інтересів. Слава Україні!