Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановне товариство! Всеукраїнське об'єднання "Свобода" та всі свідомі українці з глибокою тривогою і справедливим обуренням сприймали інформацію про вчорашнє ухвалення Сенатом Республіки Польща заяви з приводу 70-тої річниці волинських подій. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" розуміє важливість стратегічної співпраці України та Республіки Польща. В останні роки було багато зроблено для того, щоб налагодити добросусідські стосунки між українським і польським народами. Зокрема, у місцевих радах, де значне представництво має Всеукраїнське об'єднання "Свобода" проводиться робота щодо покращення транскордонної співпраці розвитку економічних та культурних зв'язків. Львівська міська рада одноголосно прийняла рішення про передачу Польського дому в довгострокове користування для забезпечення національного та культурного розвитку польської меншини. У Львові було відкрито пам'ятник інтелігенції, яка була знищена німецькими нацистами у 1941 році. Народні депутати від Всеукраїнського об'єднання "Свобода" беруть активну участь у співпраці між партнерами, між парламентами обох держав. Проте вчорашнє рішення польського Сейму не сприяє нашим добросусідським стосункам. Тепер фактично перекреслюються спроби примирення у складних питаннях історичного минулого обох народів, де українці ніколи не виступали агресорами чи окупантами. Не може бути партнерства у міжнаціональних відносинах, якщо заперечується право іншого народу мати власну національну гідність, власну незалежність та право на боротьбу з окупантами. На жаль, більшість представників Сенату ухвалюючи таку заяву, фактично осквернили пам'ять загиблих і поляків, і українців, маючи на меті здобуття сумнівного політичного капіталу. У заяві зазначено, що поляки прагнуть примирення і дружби з українцями, однак текст заяви містить явні ознаки ксенофобії і шовінізму стосовно українців. Дії польських політиків формують негативний імідж України в світі, завдають шкоди європейським прагненням українців. Рішення Сенату, в якому польсько-український конфлікт окреслено як етнічні чистки з ознаками геноциду, не відповідає історичній правді, адже геноцид передбачає односторонні жертви та агресію. Тобто польські політики говорять лише про польські жертви і не хочуть помічати тисяч вбитих українців. Вони відзначають анти польські акції УПА, але замовчують знищення українців вояками Армії Крайової. У постанові використано нічим не обґрунтовану цифру 100 тисяч польських жертв, що також є політичною спекуляцією на пам'яті людей, які загинули в конфлікті. Застосування терміну "геноцид" до цих подій є неприйнятним, тому що не відповідає юридичному визначенню, прийнятому Організацією Об'єднаних Націй в 1948 році. У світовій історії немає жодного випадку геноциду, зорганізованого не державою. Якщо застосувати підходи польських політиків до знищення українських сіл: Сагринь, Павлокома, Верховини та десятків, якщо не сотень інших, то також можемо кваліфікувати як етнічні чистки з ознаками геноциду. Нагадаю, що автор терміну "геноцид" це є всесвітньо відомий юрист Рафаель Лемкін, прикладом геноциду називав знищення саме польським військом українського села Завадка Морохівська. Застосування терміну "геноцид" є не прийнятним і з політичного погляду. Адже заперечує дотеперішні приязні відносини між Україною та Польщею є маніпулюванням пам'яті про минуле породжує нові конфлікти сьогодні. Вважаємо штучне загострення дискусії довкола питань польсько-українського конфлікту, які вже отримали політичну оцінку керівників України та Польщі в 2003 році таким, що грає на руку Росії, де відбувається небезпечна реабілітація сталінізму. Розмови про геноцид на Волині, між іншим, мають за мету завадити поширенню правди про Голодомор як геноцид, що завтра життя мільйонів українців. 80-у річницю з цих подій ми відзначаємо у цьому році. Ми закликаємо українське суспільство дати оцінку антиукраїнським діям, що сьогодні відбуваються за межами нашої держави, а також діям П'ятої колони, якою є сьогодні панівний режим в Україні, якому байдужі національні інтереси. Також закликаємо належно вшанувати пам'ять українців, які загинули від різних окупаційних режимів, у тому числі і польського. Зокрема, тих українців, які гинули внаслідок дій підрозділів Армії Крайової, батальйонів Хлопських закликаємо гідно відзначити річницю трагічних подій, пов'язаних з депортацією українців з їхніх етнічних земель, яка почалась у 1944 році. Наступний рік відзначаємо 70-у річницю з цих подій. Знищення українських сіл на Холмщині, Лемківщині впродовж 1944-1945 років. Пропонуємо Верховній Раді України ухвалити Закон про статус депортованих українців. Провести парламентські слухання з цієї проблеми ще у 2013 році, восени 2013 року. Польську сторону закликаємо перейти від взаємних вибачень до конструктивного діалогу та акцентувати увагу на відзначенні дат і подій, коли українці та поляки допомагали одні одним під час захисту своїх спільних інтересів. Слава Україні!