Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановні колеги! Хотів звернути увагу на один аспект, про який тут не говорилося протягом нашої дискусії. Окрім політичної оцінки діяльності уряду найважливішу оцінку уряду завжди в усіх країнах дає суспільство. В незалежності від сьогоднішнього голосування абсолютно очевидно, що останній період маємо уряд, який немає суспільної легітимності. І це найстрашніша історія. З приходом Віктора Януковича і нової команди, яка сьогодні керує Україною, очікування людей досягали 45 ледь не 50 відсотків. Сьогодні за оцінками експертів українських оптимістів залишилось порядку 10-12 відсотків, які говорять, що Україна рухається в правильному напрямку. Сьогодні ступінь довіри до влади загалом і до уряду зокрема має порядку 10-15 відсотків. 75 відсотків людей в усіх регіонах України включно з Донецькою областю не довіряють Президенту і уряду. Ми маємо катастрофічну ситуацію, коли навіть добра справа, аби її почав цей уряд, апріорі не буде сприйнято суспільством. Бо не може влада перебувати не при посадах, коли три четвертих населення всіх регіонів України вважає, що вона корупційна і антинародна. І не треба Президенту чекати розгляду цього питання в уряді, маючи всі соціологічні дослідження, уряд давно мусив бути відправлений у відставку. Тут повинен бути Президент, який повинен запропонувати уряду програму діяльність і логіку нашого життя. Тому небезпека ситуації полягає ще в іншому, що уряд і влада довела країну до громадянської війни. Якщо ви подивитесь на соціальну диференціацію суспільства, то побачите, що вперше за останні десятки років в Україні, в Україні знижений середній клас, сьогодні маємо порядку півтора, два відсотки надбагатих людей і порядку 60 відсотків, вдумайтесь в цю цифру, людей, які кажуть, що не мають коштів, щоб одягтися. Сьогодні в сільській місцевості в деяких районах до 90 відсотків людей одягаються в секондхенді. Про які покращення чи досягнення ми тут чуємо!? Сьогодні може трапитись соціальний вибух, коли абсолютна більшість бідних людей і тільки з міркувань соціального незадоволення вийде на вулицю і не питатиме, якої ви партії і якої влади, якщо радикально не буде змінений акцент не на розкрадання тендерів, не на пограбування бюджетів, не на вивезення грошей за кордон, тому що у нас же уряд проросійський, а гроші вивозять в Австрію, Швейцарію чи Англію для своїх дітей. Тому в незалежності від голосування суспільство дало оцінку цьому антинародному уряду. Сподіваємося, не сьогодні, так завтра і парламент відправить його у відставку.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, телеглядачі! Я розумію, що сьогодні підійшов момент істини, бо коли 45 хвилин ми знову слухали казки про попередників… Я просто згадую молодого Миколу Яновича, який в цій сесійній залі чим тільки не керував. Хто розвалив бюджетний комітет і створив найбільшу корупцію в бюджеті? Голова бюджетного комітету Микола Янович Азаров. Хто розвалив податкову систему і створив найбільш корумповану систему в державі? Голова податкової інспекції Микола Янович Азаров. Хто розвалив економіку України, давайте згадаємо, на всіх посадах: від міністра фінансів до віце-прем'єра, а тепер вже Прем'єр-міністра? Микола Янович Азаров. А тепер ми слухаємо казки про попередників? Микола Янович, заспокойтесь! Нарешті прозвітуйте, що ви зробили не для себе, не для родини Януковича, не для десятків олігархів, які тут сидять, що ви зробили для країни Україна. Що ми послухали за ці 45 хвилин? Знову казки про підняття пенсій і зарплат? Микола Янович, ви коли востаннє зустрічалися з пенсіонерами? Тільки не з тими пенсіонерами, які до вас підходять і підводять до вас глави адміністрацій, а з пенсіонерами, які жевріють за вашого режиму і вашого уряду? А тепер по суті. Ну невже це доповідь Прем'єр-міністра? Невже ми повинні слухати наскільки він підняв пенсію чи заробітну плату. Та перше, з чого ви повинні були почати, це проаналізувати які структурні реформи ви зробили за 17 років, поки ви при владі і, принаймні, за останні 3 роки. Ви не можете це зробити. Коротко зробимо ми. Перше. Ви кажете, ви навели порядок в податковій системі. Чому тоді знову векселя тут гуляють? Та це ви розписалися у власній неспроможності, коли ви пропонуєте платити підприємствам не грошима податок на додану вартість, а векселями, ще й отримуючи від цього прямий зиск. Ви нам розказували про реформування ключової галузі, яку ви стільки очолювали… податкової інспекції. Ви подивіться у що це перетворилося. Ви нам розказували про реформи, які ви зробите в ключових напрямках. Ну чому ми не можемо послухати хоча б одне реформування, яке проведено в країні? Саме тому, я думаю, момент істини наступив. Незалежно від того, скільки зараз буде голосів в цій сесійній залі громадяни України почули, побачили, а тепер вже і аналіз знають, чому країна доведена до такого стану Азаровим, Януковичем і представниками Партії регіонів. І вихід один. Тут повинен був бути, не ваш звіт, а явка з повинною до народу України, і це був би вхід з ситуації. Вам загрожує відставка. Якщо не сьогодні, це буде в найближчий час.

Шановні члени парламенту, це вперше за 3 роки президентства Віктора Януковича в цих стінах опозиція домоглася розгляду питання про відставку Кабінету Міністрів України. Мова йде про відповідальність не просто уряду України, а мова йде про відповідальність Віктора Януковича та Миколи Азарова та всіх членів уряду, які не виконують свої обов'язки і які повинні бути відправлені у відставку. Дорогі громадяни, шановні українці, адже це не просто відставка уряду. Це відповідальність цього уряду перед великою сорокап'ятимільйонною українською державою. Це відповідальність перед кожним українцем, який дійсно сподівався на зміни в своєму житі, який дійсно сподівався на покращення, який сподівався на те, що завтра може бути набагато краще, ніж є сьогодні, який довірив свої голоси. Але, на превеликий жаль, народ України був обманутий цією владою, цим Президентом і цим урядом. У нас немає особистих претензій до Прем'єр-міністра чи до Президента Януковича, чи до членів його уряду. Це не особисте, це державне. Якщо ви отримали мандат довіри для того, щоб змінити країну, треба було скористатися цим мандатом. Ви змінили багато що. Щоправда, ви це змінили для себе, для своїх кишень, для своїх родин, а не для 45 мільйонів українців. І тоді, коли до цієї зали заходив Прем'єр-міністр і так звана більшість йому аплодувала, пане Голово, в наступний раз запустіть до зали українців, які ходять по вулицям, і я думаю, що аплодисменти будуть зовсім інші – п'ятами накидати буде весь цей уряд від того, до чого вони довели життя українців сьогодні. Ми не хочемо, щоб це питання перетворилося виключно в політичну балаканину і в розгляд питання не по суті, а по формі. Завдання уряду – це працювати на свою країну. Завдання уряду – це вирішувати ті проблеми, які в українській державі не вирішувалися десятками років. І коли ми кажемо, десятками років, то я хочу нагадати, що цей уряд не вперше при владі. І Партія регіонів також не вперше при владі. Саме цей уряд, цей Президент і ця партія перебували при фактичній владі майже 10 років. І тому те, що відбувалося в українській державі за останні десятиліття – це заслуга цих людей, які знаходяться зараз в ложі уряду, і це заслуга Віктора Януковича, якого тут немає і, на жаль, він не скористався своїм конституційним обов'язком – прийти до парламенту і до 31 березня звернутися до українського народу з посланням до нації з приводу того, що треба робити в країні і як треба робити. Була маса економічних і політичних програм і перед президентськими виборами Віктор Янукович та Партія регіонів оприлюднили те, що буде зроблено для народу України. І сталось так, що все це зроблено, тільки зроблено для маленької купки людей, які представляють владу і які здурили українське суспільство. Ми хотіли би почати, в першу чергу, з економічних цифр. Цифри, вони чіткі, прості, зрозумілі, а для тих, хто не розуміє, в першу чергу, для цього уряду, ми спробуємо пояснити як опозиція. Нам розповідав тут, з цієї трибуни, Прем'єр-міністр Азаров в 2010 році, що економічна криза подолана, що нарешті уряд вийшов на позитивний тренд розвитку української економіки і що жодних застережень стосовно того, що українська економіка буде падати. Все, настало покращення з 2010 року. А тепер повернемося до того, що реально відбувається. Відповідно до звіту Державного комітету статистики є один з індикаторів економічного зростання і взагалі здоров'я української економіки – це ріст так званого валового внутрішнього продукту, якщо він позитивний, це означає, що економіка росте, якщо він на рівні 0, то це означає, що економіка в стагнації. Покращення відбулось і економічне зростання також відбулось. Ріст валового внутрішнього продукту української економіки за 2012 рік склав 0 відсотків. Це те покращення, яке ви привнесли, і за це покращення саме ми вас хочемо відправити у відставку. На противагу того, що всі світові країни, підкреслюю, основні світові країни, які після кризи 2008-2009 року, дійсно оправились, показали позитивну тенденцію і динаміку. І сьогодні загальносвітовий ріст економіки складає на рівні 4 відсотків. Уряд зараз продає те, що начебто, в Україні зупинився ріст цін. Дійсно, за даними Державного комітету статистики в Україні нульова інфляція. Хтось може сказати, що це добре, нарешті настало покращення, тому що ціни в Україні перестали рости. Але це є ще однією брехнею і не відповідає дійсності. Ми на цих слайдах… А де вже, що слайди пропали, пане Голово? Для тих, у кого немає слайдів, є книжечка. Хто вміє читати, я звертаюсь до уряду, там напевно ще залишилися люди, які вміють читати. Подивіться, що відбувалося з цінами за останній рік. Ціни на так званий продуктовий набір або «борщовий набір», як його називають в народі України, зросли на 61 відсоток. Тому наш другий висновок. Окрім того, що українська економіка не продемонструвала жодного відсотку росту, українська економіка сьогодні знаходиться в стагнації. Ціни не ростуть на ті товари, на які українці не можуть собі дозволити витрачати кошти. Але на ті товари, які стосуються їхнього повсякденного життя, це їжа, це житлово-комунальні послуги, це навчання, це, в кінці кінців, одягнути свою дитину і відправити до школи, ціни ростуть. І свідчення того, що на 61 відсоток виросла вартість продуктивного набору, є яскраве усвідомлення, яким чином сьогодні в Україні відбувається таке зване економічне покращення. Україна знаходиться в стадії економічної рецесії і нульовий ріст цін, шановні можновладці, пов'язаний тільки з одним, ви повністю стиснули споживчий ринок, у людей немає грошей за що купувати. І таким чином, вся загальноекономічна ситуація завмерла, це називається стагнація, яка потім переходить в економічну рецесію і це буде наступний крок. Третє. Що стосується того, за рахунок, чого жила країна? Країна дійсно якось виживала. Як може жити країна, в якій не росте економіка, в якій падає промислове виробництво, в якій немає жодного зростання індексу економічної активності? Вона може виживати тільки тим чином, який запропонував цей уряд. Цей уряд позичив за останніх три роки суму, яка рівна за позиченням української держави за всі попередні 20 років. Загальний борг української держави це прямий державний гарантований борг складає 67 мільярдів доларів США. До моменту їхнього покращення загальна сума боргу була вдвічі менша завдяки такій політиці уряду. Мало того, що українці сплачують за обслуговування цих боргів іноземним кредиторам мільярди доларів на рік, які можна було відправити на нові лікарні, на нові школи, на інфраструктуру, на нашу освіту, на нашу медицину, ми їх відправляємо кредиторам. І при цьому при всьому навантаження, а точніше борг кожного українця перед кредиторами складає сьогодні 12 тисяч гривень. Якщо зараз народилась дитина в пологовому будинку, ця дитина з першої секунди свого народження вже винна 12 тисяч гривень завдяки тим, хто знаходиться в цій ложі так званого уряду. Боргове навантаження вплинуло не тільки на економіку. Тепер погляньте, що відбулося з золотовалютними резервами країнами. Золотовалютні резерви країни як основний індикатор стабільності не тільки національної валюти, але і індикатор довіри іноземних інвесторів до того чи здатна країна оплатити і трьох і шестимісячний імпорт. Чи здатна країна в тому випадку, коли відбуваються будь-які економічні колапси, втримати свою валюту, втримати свою банківську систему і втримати свою економіку? Якщо би в Україні росла економіка, якщо би ріс обсяг експорту і ми отримували валютну виручку, то напевно золотовалютні резерви повинні були б рости, логічно. Але, якщо Україна сьогодні має 16 мільярдів доларів негативного сальдо торгівлі товарами та 14 мільярдів доларів негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу. Що відбувається з золотовалютними резервами? Вони тануть, вони тануть як той сніг, який не прибрали в місті Києві. Залишилося сьогодні з цих 34 мільярдів доларів 24 мільярди. Центральний банк втратив за останні три роки 10 мільярдів доларів США. Окремо хочу зупинитись на питанні промисловості. За останні півроку українська промисловість не падає, вона валиться, мінус 6 відсотків росту промисловості. І мене дивує, як може статися таке, що провладна партія, яка демонструє, що вони начебто професіонали, і вони, представники великого бізнесу, в першу чергу, індустріального, довели свою повну професійну нездатність. Ви навіть не вмієте керувати власними підприємствами і компаніями. Тому що основний промисловий потенціал, який був сконцентрований саме в Центрі і на Сході, сьогодні демонструє не просто динаміку до падіння, а до закриття виробництв. У Запоріжжі, в Донецьку йдуть масові скорочення людей. І коли ми кажемо про масові скорочення, це десятитисячні скорочення на заводах, які ще декілька років тому демонстрували темпи росту, які ще декілька років тому приносили в українську економіку плюс у вигляді як доходів, так і експортних надходжень. Що стосується іноземних інвестицій. Зараз всі іноземні інвестиції, ті, які не прогоріли від цього уряду і знаходилися на Кіпрі, доходять до України виключно з офшорних зон. І так само, до речі, на офшорні зони виводяться. Ті іноземні інвестори, які насправді хочуть розвитку України, ті іноземні інвестори, які, починаючи з 2005 року вкладали в українські банки, вкладали в український агропромисловий сектор, вкладали в те, щоб українська економіка, дійсно, розвивалася, вони тікають. Тільки за минулий рік основні країни-інвестори, починаючи з Німеччини і закінчуючи Австрією, вивели з України два мільярди доларів США справжніх і реальних інвестицій. Вони чітко заявили, ми не можемо працювати в країні, де корупцію очолює уряд і президент, ми не можемо працювати в країні, де суди, міліція і прокуратура – це бізнес-організації, це установи, які доять країну, а не установи, які повинні захищати честь, гідність, закон, справедливість і право власності. Економічна картина сьогодні жахлива, і ті цифри, які говорять про ріст економіки, кажуть тільки одне: в цього уряду немає ні бачення розвитку економіки, ні плану. І саме тому протягом останніх трьох років жодного разу Кабінет Міністрів України не вніс до парламенту програму дій уряду. Це є пряме порушення Конституції. І цей уряд не має права виконувати свої конституційні функції, так як вони порушили українську Конституцію і не сказали саме важливе народу України, що і як вони будуть робити. Як ці цифри тепер відображаються на долю 45-и мільйонів українців? Адже за цифрами ми можемо забути про те, як себе почувають люди у нашій країні. Адже це їх відповідальність, вони взяли владу, вони отримали всі повноваження і таких повноважень як у Віктора Януковича, у Партії регіонів, цього уряду, ніколи в жодної політичної сили не було за двадцять років, ні в кого. Вони використали ці повноваження виключно для власного збагачення, а не для своєї країни. А які зараз відчуття у тих людей, які сподівалися на те, що в житті може бути краще? Вдумайтесь, дев'ять з десяти українців, які мають вищу фахову освіту, заявили про те, що вони хочуть виїхати з країни. 60 відсотків української молоді, а це саме найцінніше, що є в нашій державі, сказали: «Ми не хочемо жити в цій країні, ми не бачимо майбутнього в цієї країни. Тому що ми бачимо, хто керує цією країною». Рівень безробіття за останніх три роки, якщо в 2010 у нас на одне місце претендувало вісім осіб, то сьогодні – вже 11. Як було два мільйони безробітних в час кризи, так їх і залишилося. А за останні місяці темпи росту зареєстрованого безробіття – 171 тисяча людей. Як зараз можна охарактеризувати те, що відчувають люди? Вони відчувають страх, вони відчувають невпевненість, вони не знають, що буде завтра. Але вони впевнені в тому, що завтра точно не буде краще ніж сьогодні. І основний лейтмотив того, за що відповідальний цей уряд, вони не просто відповідальні за цифри, вони не просто відповідальні за економічні показники, цей уряд і Віктор Янукович відповідальні за зневіру, відповідальні за страх і відповідальні за безнадію, яка з'явилася в нашій країні саме завдяки їм. Коли країна думає про те, як знайти собі щастя за кордоном, ми повинні думати про те, як повернути в країну людей, як дати їм роботу, як забезпечити їм майбутнє і як дійсно принести зміни в країні. Ми як опозиція не просто критикуємо. Ми як опозиція маємо дуже чіткий план, дуже чіткий план того, що треба робити в Україні, дуже чіткий план того, які завдання стоять зараз перед Українською державою, які рішення нам потрібно прийняти і куди нам треба рухатись. Ми хотіли би розпочати в першу чергу з геополітичного вибору. Це той вибір, який сьогодні визначить майбутнє України не на десятки, а на сотні років. Саме на сотні років колись, 300 років тому, цей вибір не був зроблений. І ми як опозиція кажемо про свій вибір: наш вибір – це Україна – член Європейського Союзу, наш вибір – це Україна і європейське майбутнє. Часто запитують про те, а який план найкращий для країни. Цей план готовий, цей план вже написаний і цей план парафований. Це угода про політичну асоціацію та зону вільної торгівлі, яка повинна бути підписана у Вільнюсі у цьому році. І ми як опозиція наполягаємо на підписанні угоди. Що стосується наших позицій по тому, чого вимагає сьогодні українська економіка. Звичайно, в першу чергу, окрім підписання угоди і те, що передбачено нашою угодою з Європейським Союзом, - це не просто боротьба, це війна з корупцією. Ви знаєте, нещодавно мені на очі спав журнал «Економіст», і там була стаття про Україну. Мені прикро, коли такі відомі світові видання пишуть таке про нашу країну саме з-за тих людей, які зараз знаходяться в ложі уряду. Там було написано наступне. Нас, тобто їх – світових економістів, нобелевських лауреатів, людей, які знають, що таке світова економіка і як над нею працювати, людей, які знають, що таке демократія і що таке її цінність, так от вони пишуть: «Нас дивує, як може бути таке, що український уряд стільки краде і там ще щось залишається в бюджеті». Це загальне сприйняття сьогодні країни. І вони додали ще одну фразу: «Ви знаєте, складається враження про те, що Україна як автомобіль в тумані, який не має ні фар, ні gps-навігації, і невідомо куди він рухається». Ми, як опозиція, знаємо ту дорогу, по якій треба їхати, і ми проведемо Україну європейським цивілізованим шляхом. Наші завдання – в боротьбі з корупцією, і ми підкреслюємо: скільки б податків не зібрали, який би не був бюджет, вони настільки талановиті, що за ними не встигнеш навіть побачити, як вони розтягнуть весь Державний бюджет. Тому в боротьбі з корупцією є два підходи. Перший, який вже запропонувала опозиція. Це наш антикорупційний пакет, запропонований трьома опозиційними фракціями. Створення національного антикорупційного бюро, антикорупційна люстрація, перевірка доходів і витрат всіх чиновників. Прийняття закону про конфлікт інтересів. Але прийняття цих законів мало. Ми повинні чесно і відверто усвідомити, що тільки у тому випадку, якщо ми проведемо серйозну реформу системи адміністративного управління, ми здатні подолати корупцію. Кожен чиновник, який утримується за кошти платників податку, він почуває себе як цар і Бог. Він думає, що з того українця, на якого він повинен працювати, з нього можна отримувати хабара і що цей українець буде батрачити. В нашому адміністративному плані змін передбачено, в першу чергу, скорочення не просто кількості чиновників, а скорочення функцій чиновників, за які ці бюрократи беруть хабарі з кожного українця. Наше завдання – це скоротити кількість міністерств і ліквідувати функції, де інколи декілька міністерств мають одну й ту саму функцію. Погляньте, яких вони монстрів сьогодні створили – це доходи сім'ї, не доходи державного бюджету. І тому в країні повинна бути проведена наша адміністративна реформа, яка передбачає скорочення кількості міністерств, скорочення впливу державних чиновників, і скорочення функцій тих міністерств, які перетворилися в місце для хабара, а не в місце для розвитку економіки. Друге. Що стосується суду. Український суд – це стало те місце, де можна отримати будь-які рішення суду тільки за конверт, за конверт і за те, що та людина, яка хоче отримати законне рішення суду, вона не зможе обпертись на закон, на право, на справедливість, вона може тільки обпертись тільки на хабар або на зв'язки. Наше друге завдання – це побудова чесної і справедливої судової системи. Ми як опозиція внесли до парламенту законопроект щодо відновлення статусу Верховного Суду України. Відповідно до Конституції Верховний Суд України є, був і повинен бути найвищою судовою інстанцією в Україні. Порядок призначення суддів повинен передбачати виключно незалежних суддів. І в нашому юридичному пакеті є цей законопроект, він буде прийнятий. Що стосується економіки, то в економіці є ще одна ракова пухлина. Це монополії. Демонополізація української економіки, це ключове завдання для того, щоб в Україні з'явилась конкуренція. Це ключове завдання для того, щоб декілька людей не контролювали всі ключові сектори української економіки. Зараз немає куди пропхнутися малому підприємцю, малого бізнесу немає. Залишився тільки великий бізнес і акціонерами цього великого бізнесу є виключно акціонери фракції Партії регіонів. Ви приватизували країну. Ви думаєте, що ви її можете приватизувати. Акціонерами України не буде Партія регіонів! Тільки народ України є власником цієї держави. І тільки він буде визначати, хто і як буде керувати в українській державі. Окреме питання, яке стосується Податкового кодексу. І я окремо зупинюсь на реформах. Податковий кодекс був дійсно прийнятий. Але ми вважаємо, що Податковий кодекс по суті своїй не повинен бути фіскальним механізмом, як здоїти корову у вигляді української економіки, яка ледве стоїть на ногах. Україні потрібен кодекс економічного зростання! І завдання Податкового кодексу не в обсязі стягнутих податків, а в стимулюванні розвитку економіки. Спочатку треба дати можливість заробити. А потім можна оподатковувати. Тому в нашому пакеті передбачено прийняття кодексу економічного зростання. Більше сотні різного роду податків і зборів повинно бути ліквідовано! В Україні повинно бути прийнято сім базових податків. Чим простіша податкова система, тим важче з одного боку її обійти, і тим легше для простого підприємця працювати. Ми усвідомлюємо, що знищення малого і середнього бізнесу є не тільки економічна мета цієї влади. Ми усвідомлюємо, що знищення малого і середнього бізнесу, це політична мета. Так робили більшовики тоді, коли спочатку оголосили НЕП, а потім знищували тих людей, які маленький бізнес, які мали маленьку ділянку, які мали маленький заробіток. Тому що вони представляли небезпеку для режиму. Зараз та людина, яка може заробити на себе, та людина, яка може прогодувати себе, та людина, яка має клепку в голові, вони представляють для них небезпеку. Тому наше завдання – це прийняття кодексу економічного зростання і повна і тотальна демонополізація української економіки. Що стосується питання по офшорам. Я думаю, що ви чудово знаєте про цифри, які за останніх 2 роки виведені до офшорних зон. Вдумайтеся, за офіційною статистикою до офшорних зон з України виведено 72 мільярди доларів США. Це два річних бюджети. Два річних бюджети виведені в ті зони, де рахунки тримають сьогоднішні урядовці, де рахунки тримають члени їхніх сімей, де рахунки тримають ті, хто обкрадали народ України. Тому наше завдання – це не просто розірвати угоди про усунення подвійного оподаткування з офшорними зонами, але через Національний антикорупційний комітет добратися до кожного рахунку, до кожного посадовця, який крав гроші з країни, повернути кошти у країну і притягнути корупціонерів до кримінальної відповідальності. Це наше завдання. Нам треба зреалізувати низку соціальних програм. Хтось може сказати, що опозиція займається популізмом, тому що грошей немає. І це є брехня. Гроші є. Гроші є на утримання Президента – 1,2 мільйони гривень коштує 1 день утримання Віктора Януковича. Гроші є на підняття витрат на Генеральну прокуратуру, на Службу безпеки України на правоохоронну систему, на Кабінет Міністрів, на Верховну Раду. За останніх 3 роки загалом в бюджеті видатки на органи державного управління були підвищені майже на 30 мільярдів гривень. 30 мільярдів, які можна було відправити на пенсії, на заробітні платні і на розвиток України. Тому наше завдання – не жити в борг. Скорочення витрат на державне управління, скорочення державного боргу, запуск економіки і можливість для того, щоб з зароблених коштів ми як опозиція провели свою соціальну програму. В нашій соціальній програмі чотири пункти. Звичайно, що наші політичні опоненти провели вже декілька реформ соціальних. Я почну з сумнозвісної пенсійної реформи. Пригадуєте, скільки було тут тріскотні в парламентській залі про те, що всі пенсіонери будуть щасливі, всім дадуть велику пенсію. І підвищення пенсійного віку ніяким чином не впливає на те, що наші жінки і чоловіки просто не доживають до пенсійного віку. Ми вважаємо, що ця пенсійна реформа не принесла нічого. Окрім: перше – підвищення пенсійного віку, друге – підвищення пенсійного стажу і третє – підвищення дефіциту Пенсійного фонду, і четверте – реального зменшення купівельної спроможності для кожного українського пенсіонера. Наше завдання – скасувати пенсійну реформу. І ми це зробимо або в опозиції, або у владі, до якої ми прийдемо після виборів. В нашому пакеті щодо пенсійної реформи, який вносила Людмила Денісова і напрацьовані нашими партнерами по опозиції. Є низка питань, які стосуються відновлення справедливості в нарахуванні пенсій. І тут окремо повинен зазначити про те, що процедура осучаснення пенсій, а саме збільшення розміру пенсії не тільки на індекс інфляції, а на реальну вартість життя повинна бути прийнята в цій Верховній Раді України. Робочі місця. Ми окремо зазначили про те, що Україні потерпає від безробіття. Вдумайтесь, до речі, про інвестиції. Ви знаєте, шановні члени парламенту, хто став зараз найбільшим інвестором української економіки? Трудові мігранти. Сім мільярдів доларів – це ті люди, які втекли від цього уряду, це ті люди, які втекли від цієї влади, поїхали за кордон. Сім мільярдів доларів було перераховано нашими заробітчанами з-за кордону в Україну. Наше ключове завдання – ці люди повинні отримати гідну роботу, гідну зарплату і гідне майбутнє тут в Україні. Тому, окрім кодексу економічного зростання є програма створення робочих місць. Запустить економіку, дайте можливість людям працювати і не просто працювати, а заробляти. І окреме питання, яке стосується, безпосередньо заробітків. Вдумайтесь, при середній заробітній платі по Україні в 2600 гривень, як ви думаєте, скільки кожен українець витрачає на утримання держави і влади? Половину зароблених коштів, 50 відсотків наша людина, які вона заробила чесним трудом, віддає на податки, на збори, на будь-які інші платежі для того, щоб утримати тих, які в цій ложі. А на інших 50 відсотків, ці люди жевріють. Наші люди навіть у тому випадку, якщо вони мають роботу, вони не мають можливості жити, немає за що. Цифра по бідності в Україні три чверті, 7 з 10 українців є на межі бідності. Це 45-мільйонна українська держава, яка є сусідом великого Європейського Союзу, яка має все, яка має землю, яка має ресурси, яка має воду, яка має саме найважливіше – має мудрих і трудолюбивих людей. Має такий бездарний уряд і бездарного Президента, які повинні бути відправлені у відставку! Шановні члени парламенту, ми ні в якому випадку, не повинні забувати не тільки про робочі місця, але і про підготовку нашої молоді до того, щоб отримати гідне майбутнє в Україні, для того, щоб отримати гідні знання, для того, щоби мати можливість, скориставшись своєю освітою, скориставшись своїми знаннями і тими здобутками, які вони отримали чи то у виші, чи то в середній школі, мати гідну роботу і мати гідне майбутнє. Ми як опозиція внесли до парламенту Закон про вищу освіту. Погляньте, жоден український ВУЗ сьогодні не знаходиться ні в сотні, ні в п'яти сотнях, ні в тисячі, навіть провідних ВУЗів світу. Це країна, яка має інтелект, це країна, яка має знання, це країна, яка повинна демонструвати найяскравіші і найкращі темпи як росту економіки, так і росту інтелектуального потенціалу. Ми не просто пасемо задніх, нас немає навіть у світових чартах, нас немає навіть у світових індексах. Тому ми вважаємо, що система освіти потребує не просто кардинальних змін, а негайних і радикальних змін, починати необхідно з дитячого садка, дитячий садок. Я нещодавно повернувся з Вінниці і Житомира, Львова і Тернополя, де підходять жінки і кажуть, треба заплатити тисячу гривень для того, щоб маленьку дитинку взяли у дитячий садок. І тільки чотири з десяти українських дітей можуть, і мають можливість потрапити до дитячого садка. Яку освіту ми можемо дати, як ми можемо підготувати нашу молодь, нашу найвищу цінність, якщо у нас немає базового першого рівня освіти і виховання особистості? Тому відновлення мережі дитячих садків і фінансування, в першу чергу, вихователів, які на тисячу гривень не думають, як виховати дитину, а вони думають, як прожити їхній сім'ї. Це при тому при всьому, що статки уряду за останній рік зросли, це тільки офіційні, на 300 відсотків. Школа. Школа і вища освіта, вони не просто повинні давати знання. Школа і вища освіта повинні зразу зв'язувати знання, і ринок праці. І саме тому прийняття нашого законопроекту про вищу освіту дасть можливість не витрачати мільярдні кошти на продукування людей, а точніше нашої молоді, яка разом із свідоцтвом чи із сертифікатом вищої освіти, зразу отримає свідоцтво реєстрації на біржі безробітних. Окреме питання про медицину, яке тут розглядалося. Одна з найбільш корумпованих систем і тих систем, які корумповані не тільки фінансово, це в першу чергу моральна корупція. Це цинізм, коли люди, які не мають ліків на те, щоб боротися з онкологією, коли люди, які не мають ліків на те, щоб боротися з цукровим діабетом, коли люди потерпають від туберкульозу, це в країні, яка в центрі Європи, коли люди не можуть вилікувати базові хвороби. При цьому за державні кошти цей уряд і це міністерство закуповують в десятки разів дорожче медичні препарати і медичні послуги. Ми вважаємо, що в країні повинна бути проведене серйозна не просто зміна, а перегляд всієї системи медицини. І опозиція наполягає на прийнятті: перше – державного гарантованого рівня надання медичних послуг. Українську Конституцію ніхто не скасовував. Мільярдні витрати, які йдуть на утримання системи охорони здоров'я не повинні розкрадатися, а повинні направлятися на лікування за конкретним переліком хвороб, які держава повинна гарантувати. Ми виступаємо за введення державної страхової медицини як другого рівні, тому що погляньте, що відбувається з нашим населенням? Кількість – ми від року до року старіємо, вимираємо і нас стає все менше і менше. Тільки за останні два роки 500 тисяч людей померло і це 500 тисяч людей менше населення України ніж було. Тому медична реформа і проведення реальних змін в соціальній сфері є нашими завданнями як опозиції. Окремо хотів би зазначити про інфраструктуру. Та інфраструктура, яка начебто так добре відбудовувалася під час Євро-2012. На Євро-2012 було витрачено 10 мільярдів доларів США. 10 мільярдів доларів США, з яких половину розкрали, а половину цих коштів пішли в ті об’єкти, які сьогодні не експлуатуються. Тому ми створюємо спеціальну слідчу комісію, яка розслідує всі факти зловживань, використання державних коштів на так звану інфраструктуру тому що зрозуміло, що за ці гроші ви будували не інфраструктуру в Україні, а ви будували свої хати: у кого на Кіпрі, у кого у Франції, у кого в Німеччині. І це стане здобутком українського народу, будемо там дітей наших вивозити, щоб побачили як розкрадалися кошти державного бюджету. Шановні члени опозиції! Ті, хто представляє уряд і Президента, якого немає. У нас сьогодні не просто голосування за відставку Кабінету Міністрів, ми усвідомлюємо про те, що цей уряд, який корумпує країну, який корумпує політиків, буде триматися за останнє для того, щоб кожний день ще пробути в кріслі чи то прем'єра, чи то міністра, чи то Президента і далі грабувати країну. Але це голосування буде показовим. Воно буде показовим тому, що ми побачимо, який реальний рівень підтримки в цього уряду. Той, хто голосує проти постанови – це той, хто підтримує: цей Кабінет Міністрів України, це той, хто підтримує безробіття, той хто підтримує корупцію, той хто підтримує підвищений пенсійний вік, той хто підтримує закрити 900 шкіл, той хто підтримує закритих 300 лікарень, той хто підтримує 894 гривні мінімальної пенсії, той хто підтримує беззаконня, корупцію і безнадію в нашій країні. Ми як опозиція чітко заявляємо: ми зреалізуємо свій план, ми знаємо, що робити, ми знаємо, як робити і ми це зробимо. І саме тому наша вимога, яка оголошується в цій парламентській залі – це відставка уряду Януковича-Азарова. А 18 травня на Європейській площі на День Європи опозиція виставить вимогу - відставка Президента Януковича як тієї людини, яка винна в усьому, що відбувається сьогодні в країні. Шановні члени парламенту, ми продемонструємо їм, як треба керувати країною. Ми продемонструємо їм, яка Україна буде в найближчому майбутньому. Знайте, адже це голосування – це не голосування опозиції, за нас проголосувало більше половини українців, більше 50 відсотків українців проголосували за опозицію за пропорційною системою. Відставка Януковича і Азарова – це вимога більше ніж половини України. І це обов'язково станеться! Слава Україні!

Шановні друзі! Коли вам доведеться бути в Москві або Санкт-Петербурзі, зайдіть в Ермітаж, зайдіть в російський музей, зайдіть в Третьяківку і ви побачите перші зали, в яких знаходяться древньоруські живописні шедеври-ікони. Там ви побачите, зокрема в Ермітажі в першому залі прекрасну фреску Димитрія Солунського, яка вкрадена з Собору, який сьогодні відновлений в Києві, Михайлівському. Нещодавно Росія передала вісім фрагментів орнаменту живописного, тобто це лише орнамент рослинний, а фактично, найцінніші речі залишила собі. Я тоді брав участь у листуванні з діячами Російської Федерації, звертались до Дмитра Лихачова і били, як кажуть, на свідомість, що поверніть все-таки – це не ваше. Так відповідь була унікальною: «мировая общественность привыкла смотреть эти шедевры в русском музее в Эрмитаже и в Третьяковке поэтому они должны остаться там». Оця політика, шовіністська політика Росії по відношенню до України в частині збереження цінностей вона жахлива. Ви знаєте, в 1147 вперше було згадано в Евпатієвському літописі про Москву до того часу у нас уже правили відомі в усьому світі державні діячі Європа знала про Україну і про Київ. Так от ми сьогодні викликаємо надзвичайну заздрість у наших великих сусідів і вони хочуть перетягнути не тільки економіку України – фінанси і таке інше, а й нашу історію та культуру, вони переписують її. Тому я хотів би, щоб у нас були прямі стосунки з країнами, в тому числі, які сьогодні входять в СНД, але не з цим об’єднанням, де домінуючою завжди залишиться Росія з її політикою, вона завжди буде нав’язувати цю політику іншим, меншим державам-учасницям СНД. Тому закликаю укладати угоди лише на міждержавному рівні, а не з об'єднаннями типу СНД.

Шановні колеги, фракція «Батьківщина» виступає проти включення цього законопроекту так же само як всього пакету з трьох до порядку денного. Що стоїть за цими трьома спробами проштовхнути через парламент векселя? По-перше, це банкрутство уряду. Попри всі розмови про покращення, немає грошей розрахуватися з підприємством і з бюджету чесно згідно закону. Це перше. Це треба визнати. І тому завтрашні питання про відставку уряду стає більш актуальне. Друге. Абсолютно не ринковий, корупційний механізм пропонується. Зверніть увагу, хто читав ті проекти, які повноваження ви даєте Кабінету Міністрів? Від імені законодавчого органу він сам буде визначати умови цих папірців. Він випише підприємцям зобов'язання на 100 років, може зразу вкладати з дисконтом через кожний рік на 5 чи на 10 відсотків, навіть без всіх тих «смотрящих», які заберуть ці дисконти. А чим розраховуватися з людьми, які працювали на підприємствах, які розраховували на ці кошти з бюджету? Також папірцями? Вони також чекатимуть кілька років чи чекатимуть поки хтось, а очевидно те міністерство доходів і зборів, плюс «смотрящий» в кожній галузі, в кожній області і будуть визначати кому, і коли, і з яким дисконтом погасити ці зобов'язання? Чисто корупційна схема, абсолютно безвідповідальна. Я пропоную всім, хто не тільки має бізнес в цьому залі і сам може постраждати, а тих, хто дбає про людей, які не отримують зарплату, проголосувати проти.

Судячи по тому, з якою настійливістю проводяться ці три питання, яке зараз обговорюється і наступні, питання полягає у наступному. Дійсно, державний бюджет нічого не втратить, тільки втратять тисячі і тисячі українських підприємців, яким уряд Азарова-Януковича не відшкодовує податок на додану вартість. За підсумками першого кварталу не відшкодовано вже майже 55 мільярдів гривень податку на додану вартість. Що це означає? Замість того, щоб розрахуватися з підприємствами, у даному випадку пропонується випустити векселя, які будуть скуповуватися уповноваженими структурами з дисконтом, і це дасть можливість далі фактично не повертати ці кошти підприємствам. Це означає, що фактично наші великі підприємства, малі, які займаються експортом, у кінцевому варіанті замість того, щоб отримати обігові кошти, які вони потім направлять на розрахунок по заробітній платі і по всіх інших потребах, на закупівлю необхідної техніки, вони будуть отримувати не грошові кошти, а отримають векселя, які фактично не мають ніякої підтримки. Це означає, що далі країна залазить у боргову яму; це означає, що фактично країна отримає від цього нічого абсолютно, крім декількох уповноважених банків, які будуть пропускати ці векселя по цих схемах. Саме тому наша фракція ще раз обговорювала це питання і вважає, це питання не може розглядатися без того, щоб була проведена серйозна фінансова експертиза.

Шановні друзі, ми, безумовно, розуміємо, що постанови Верховної Ради про включення до порядку денного того чи іншого питання можуть дійсно ставитися згідно з Регламентом хоч і кожного дня. Але мова йде про трошки інший аспект нашої діяльності, про проблему ґвалтування парламенту безперервними такими внесеннями. Ну, я хочу сказати, що для нас всіх актуальним залишається дуже важливе питання, зокрема про проведення виборів у Києві. Адже ми повинні дійсно тут виконати лише технічну функцію – призначити вибори та дати право киянам обрати свою владу – мера та депутатів. Так-от настирливо це питання ігнорується, відкидається Партією регіонів, а також комуністами, тому що вони не хочуть, щоб в Києві помінялася влада. Разом з тим лобістські питання, які ставляться сьогодні вже вчетверте, здається, у Верховній Раді, безперервно нав'язуються. Я ще раз кажу, за Регламентом можна хоч кожен день ставити, але чи правильно це буде? Коли ми через коліно ламаємо десь когось, можливо, змушуємо робити те, чого він не хоче робити. Тому, Володимир Васильович, давайте ми якось хоча би себе урезонимо, тому що ми замість розгляду нових дуже потрібних законів та постанов знову і знову повертаємося до того, що комусь це потрібно. Ну, хай пояснять, можливо, додатково, на якихось слуханнях, що це занадто потрібно. Тоді, можливо, в залі знайдуться ці голоси для включення в порядок денний. Хоча, я хочу сказати, що під час розгляду самих питань можна було б послухати всілякі резони з одного і з іншого боку, але ми втрачаємо занадто багато часу на оці моменти повторного, втретє, вчетверте, внесення тих речей, які вже тут були не один раз і не знайшли підтримки. Тому давайте якось знаходити можливість розглядати нові і потрібні країні закони.

Шановні колеги! Я хотів би нагадати вам, місто Київ з 1 червня минулого року немає законно обраного Київського міського голову. Ви всі чудово пам’ятаєте, як втік з своєї посади для того, щоб не відповідати по закону, і які отримав фактично преференції від діючого Президента і Партії регіонів попередній мер – пан Черновецький. Що далі відбувається? З 2 червня цього року Київ не буде мати легітимної ради. Хіба може бути така ситуація, коли в умовах найважчої економічної кризи, про яку стільки говорять представники Партії регіонів, столиця б не мала своєї законної влади? Але ми чудово розуміємо, це лише перший крок обрання Київського міського голови і Київської міської ради. Далі. Треба негайно змінювати закон і передавати повноваження законно обраному Київському міському голові, у якого забрали ці повноваження саме ця більшість на чолі з Партією регіонів, коли відібрали навіть можливість у киян не просто обирати собі законного голову, а немає тепер можливості фактично киянам мати свою владу, яка б розпоряджалася майном, коштами. Ось чому ми бачимо на сьогодні все, що відбувається в Києві. Саме тому правовий комітет, і я хотів би оголосити його рішення, який аналізує всі закони на відповідність Конституції, визнав одноголосно: що цей проект рішення не суперечить Конституції України, це є рішення, яке повинно бути виконано в сесійній залі. Це не є навіть наше право, це є обов’язок депутатів Верховної Ради дотримуватись Конституції і виконувати відповідні статті щодо призначення виборів. Друге. У нас є не менш важливе завдання, яке буде полягати в тому, щоб вибори ці відбулися на легітимній базі. І всі закиди про те, що це розглядається в Конституційному Суді, аж ніяк не відкидає можливості проголошення цих виборів. Саме тому рішення, яке вноситься Яворівським, є фактично таким, яке відповідає Конституції і повинно бути проголосоване в сесійні залі. Сьогодні буде момент істини: у нас на сьогоднішній день є декілька десятків міст, селищ, де не існує законної влади. Київ – це лише є верхівка. На якій підставі другий рік не призначають вибори в обласному центрі – в Чернівцях, на якій підставі позбавлені права місцевого самоврядування ще цілий ряд міст і селищ в Україні? Саме тому наша фракція наполягає, це голосування є принциповим. Тут уже не можна буде сховатися, і кожен голос – це буде відповідність Конституції України. І саме тому ми закликаємо проголосувати за це рішення. Дякую.

Шановні колеги, в Конституції чітко записано, зафіксоване суверенне право українців обирати владу. Чітко прописано в Конституції, що українська громада може обирати собі владу. Що сьогодні відбувається? Відбувається абсолютно чітке, грубе попрання Конституції, коли в столиці Україні киянам не дають можливість провести вибори. Коли конституційне право кожного киянина воно підміняється якимось монгольським правом признати своїх намісників керувати столицею України. Шановні друзі, я прошу, щоб ви вдумались, що зараз от сьогодні в цьому залі влада, намагаючись мотивувати своє не голосування якимись нібито рішеннями Конституційного Суду, викрадає у кожного українця суверенне право обирати владу. Сьогодні вона його викрадає і забирає в столиці Києві, а завтра, вона його викраде при виборах Президента і буде придумувати якісь нові рішення Конституційного Суду. Шановні друзі, давайте подивимося, чи працює ця «монгольська система» в Києві, чи вона ефективна? Хіба не яскравим свідченням для нас, що система не працює, вона «калічна», що вона не управляє життям в місті Києві. Хіба не свідчили останні снігопади, коли влада зафіксувала свою неспроможність. Коли голова адміністрації замість того, щоб бути поряд з киянами, чистити сніг і витягати ці машини, їде зі своїм «хазяїном» на футбол і там підносить йому чай, тому що він зацікавлений в авторитеті у нього, а не в підтримці киян. Шановні друзі, абсолютно очевидно, що Януковича і його поплічників, влаштовує та система, яка сьогодні вибудовується в Києві, коли рішення приймаються не голосуванням, рішення приймаються не громадою, а приймаються людьми, які зосередилися на вулиці Банковій. Друзі, хіба не кричущий приклад, коли сьогодні Гостинний Двір, це серце Подолу, оцінений владою в 21 тисячу гривень, ви тільки вдумайтесь! І влада каже, що нічого неможливо зробити, тому що такі у нас закони, такі у нас правила гри. Саме для таких оборудок, саме для обкрадання киян вони роблять все, щоб виборів не відбувалося. Друзі, я звертаюся до киян. Жодного міста не обкрадають, прибутковий податок залишається у городян. В Києві крадуть 8 мільярдів гривень для того, щоб обслуговувати донецький регіон і принизити столицю, не давати забезпечення її розвитку. Я пропоную і прошу всіх проголосувати за постанову. Дякую.

Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу на те, що ми зараз в ХХІ столітті знаходимося і в одному з найбільших міст Європи ми обговорюємо питання чи мають право кияни в ХХІ столітті обирати собі владу. Чи має право українське і європейське місто творити місцеве самоврядування? Чи можуть довірити людям керувати районами і містами? Друзі, та отямтеся! Микола Костомаров писав, що в часи Київської Русі в українській столиці, в Києві найвища ступінь була толерантності, демократичності і всі, хто приїжджав сюди, дивувалися як кияни могли організувати своє життя. Сьогодні у ХХІ столітті стоїть питання, що влада боїться довірити киянам обрати міську раду і міського голову. Ту міську раду, в якій більшість подвійних зрадників. Вони спочатку зрадили свої фракції і перейшли за гроші до Черновецького, а потім зрадили Черновецького і перейшли в нову більшість. Ми що, будемо терпіти Київраду, де подвійні зрадники? Ми що будемо терпіти голову Київської міської адміністрації, в якого мужності захистити Київ в боротьбі за кошти вистачає лише, коли за … матеріали в газети «Сегодня», бо там написано в кінці «на правах реклами», розміщаються статті, що Попов внутрішньо не погоджується з Азаровим, який не дає гроші на Київ. То що, такий керівник треба українській столиці в ХХІ столітті? Тепер я Давиду Важаєвичу хочу сказати, що, звичайно, знання законів допомагає керувати комітетами. В Законі про місцеве самоврядування є 78, 79 стаття, яка абсолютно чітко передбачає можливість дострокових виборів. Ми в 2008 році на підставі цих двох статей оголосили вибори і обрали і Київраду, і міського голову. Достатньо в нас матеріалів і слідчої комісії, яку я очолював, і слідчу комісію, яку Куликов очолював, де йдеться кричущі порушення закону, корупцію, про яку говорив Президент, уряд і Попов. В нас що немає підстави провести дострокові вибори? Це право комітету профільного проаналізувати ситуацію. Нам доповісти і сказати: відповідно до 78, 79 статті ми можемо призначати дострокові вибори. Проблема ж не в тому. Проблема в боязні дати право обирати своє керівництво. І ми опозиція, ми не б'ємося за міського голову. Ми не б'ємося за Київраду, ми боремося за право місцевого самоврядування і право киян керувати своїм містом. Ну, скільки можна. Ми пережили монголо-татар, пережили поляків, пережили німців. Ну, не можуть пришлі люди, які не знають назв вулиць, не знають української історії, які знищують українські історичні місця – керуватимуть Києвом і збиратимуть з кожного МАФа і з кожного району гроші. Голосуємо за вибори і на виборах покажемо, кого підтримує Київ.