Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановні колеги, хотів би привернути увагу всіх людей, які слідкують за засіданням сесії Верховної Ради на ситуацію, яка склалася сьогодні у парламенті, ситуація, яка склалася сьогодні у країні. Те, що відбувається сьогодні у парламенті, дуже чітко підводить нас до думки, що українська влада на чолі з Віктором Януковичем, грається не лише з депутатами опозиційних фракцій, вона грається з Україною. Єдине питання полягає у тому, що яка ціна цієї гри і чим ця гра закінчиться. Абсолютно очевидно, що влада, очевидно, після зустрічі з Володимиром Путіним у Сочі, прийняла рішення зривати підписання угоди у Вільнюсі, і всі її останні дії дуже чітко свідчать про такий намір. Я думаю, що наші громадяни повинні прекрасно розуміти, що сота версія вирішення питання з Тимошенко, яку пропонує Янукович місії і нам, виглядає лише як спроба "не вирішити" це питання. Тому мені здається, що сьогодні всі повинні прекрасно розуміти, що Віктор Янукович взяв на себе відповідальність зробити все, щоби ми не підписали угоду у Вільнюсі і здавати країну на милість Росії і реалізовувати проект "Русского мира". Я не бачу іншого розумного пояснення, як можна останній тиждень нічого не робити в парламенті, в уряді і у Президента, і місія Кокса-Кваснєвського, яка святкує сьогодні 25-й приїзд в Україну, далі продовжувати слухати ці байки від Президента і від Адміністрації Президента, що вони нарешті будуть починати вирішувати справу Тимошенко і нарешті створять чергову робочу групу по спробі вирішення справи Тимошенко. Ще раз хочу сказати, я розумію, що останнім часом починають розміщуватися в пресі публікації, і це буде робитися, що винна опозиція, що ми не пішли на якісь компроміси. Хочу ще раз сказати, вся відповідальність і вся вина за можливий зрив підписання в Вільнюсі особисто на Президенті і на його команді. Це абсолютно очевидно. Сьогодні Віктор Янукович займається іншими справами. Він почав міняти голів обласних адміністрацій. Сьогодні в нас уже скоро, друзі, буде одна сімейна журналістика, тому що 90 відсотків Інтернету купила сім'я Президента, телебачення скуповується. Янукович готує до президентської виборчої кампанії себе і свою команду. Йому абсолютно все рівно, яка буде доля України, і що буде зроблено в Вільнюсі. Тому я ще раз хочу звернутися до наших громадян. Ви повинні прекрасно розуміти, що на сьогоднішній день влада взяла курс на інтегрування в так званий "таежный союз" з ідеологічною доктриною "Русского мира". Це близька їм доктрина. Вони не розуміють, що таке європейські цінності, вони не розуміють, що таке європейський вибір. Тому я вважаю, що сьогодні ми як опозиція повинні все, щоб не допустити цього сценарію, і забезпечити європейський вибір України.

Шановні колеги! Виступаю тут як автор низки законопроектів, які упорядковували і, на жаль, не до кінця впорядкували рибальство і мисливство України. І, на жаль, в попередньому скликанні все, що стосувалося приведення європейських стандартів до мисливства, не пройшло в цій сесійній залі. Але я ніколи не думав, що в цьому скликанні появиться законопроект, за яким всю Україну поділять на дві категорії: елітні мисливці, які можуть цілодобово стріляти будь-де і в будь-кого, і пересічних мисливців, яким заборонять взагалі появлятися на мисливстві, бо там такі штрафи і така процедура, що от зараз нас слухають мисливці, які все життя полювали десь в сільській місцевості, по цьому закону вони взагалі не матимуть права це робити. Цим законом, друзі, в кожній області буде створено "межигір'я". І в тому "межигір'ї" місцеві князі будуть приїжджати і влаштовувати там собі відпочинок. Давайте ми зараз ще це проголосуємо і заберемо те, що єдине у людей залишилось. Сьогодні вони в ліс вийдуть, зберуть гриби-ягоди… Вже класики такі як губернатор Хмельницької області податки повводив на гриби, а тепер, не погоджуючи з пайщиками і не погоджуючись з місцевим самоврядуванням, люди не те, що вийти під час планового мисливського сезону не зможуть, вони до лісу не підійдуть. Доробите так, як в Пекарях зробите собі вертолітні майданчики і, купивши тут ліцензію у Києві, будуть мисливці 100 чи 200 чоловік літати над Україною. Це ганьба. І я переконую всіх жодного голосу не дать за цей законопроект. Бо якщо ми говоримо про європейські стандарти, поїдьте подивіться в Чехії які умови; поїдьте подивіться, які в Польщі умови. А ви тут влаштовуєте цей цирк, переводивши категорію елітних мисливців – чиновників, депутатів – і знищуючи всю систему мисливського господарства в Україні. Я повністю Ірину Сех підтримую і комітет, який прийняв одноголосне рішення. Ми не можемо голосувати за цей закон.

Шановні колеги! Останніми днями загострилася дискусія про те, куди рухається Україна і що чекають від нас громадяни в найближчій перспективі. Хочу від імені фракції "Батьківщина" сказати про те, що вибір української держави визначений не чинним законодавством, хоча це так само важливо, він визначений історією, традицією, прагненнями наших людей. Ми – географічно європейська країна і країна, яка може привести у відповідність наші цінності, нашу історію з реальною політикою, яка відбувається в країні. І коли нам закидають, що ми в реальній практиці не підтримуємо європейський вибір, я хочу наголосити, що європейський вибір – це не підписання угоди для того, щоб нанести шкоду якійсь сусідній державі чи домовленості вночі з сусідньою державою Росією, щоб образити Європу, це крок до тих цінностей, які повинні виконуватися в країні. Ми не можемо підтримати підписання угоди з Європейським Союзом українській державі, де панує зневага до закону, нехтування правами людини і зневага до основних цінностей. Тому і Європейська комісія, і ми як опозиція говоримо про наступне. Ми маємо час до листопада привести Україну до європейських стандартів. Ми повинні підписувати асоціацію про угоду не з домінантною політичних переслідувань і з Тимошенко у тюрмі, не з реформованою правоохоронною системою і корупційною судовою системою. Ми повинні підійти до листопада і виконати три головні зобов’язання: Тимошенко повинна бути на свободі; судова і правоохоронна система повинна бути реформована, а не бути корупційною; і Виборчий кодекс, і всі проблеми з виборчими округами повинні бути вирішені. На сьогоднішній день ми пропонуємо до волі компромісну формулу. 27 жовтня ми проводимо вибори в п’яти округах, де насправді перемогли наші кандидати, і вони є реальними депутатами. Але якщо сталася така ситуація, ми готові ще раз довести, що в жовтні місяці українські громадяни підтримають опозицію. Ми знаємо, що Президент дав вказівку в тих округах висунути голів обласних адміністрацій, бо вже немає кого висувати, хто б міг перемогти. Ми сприйняли це як позитивну інформацію. Тому що голови обласних адміністрацій в цих п’яти округах якраз сфальсифікували вибори. І щоб ті фальсифікатори вийшли на вибори разом з нашими кандидатами, було б правильно, щоб люди зробили оцінку. Тому 27 жовтня довибори в п’яти округах, і, звичайно, право Києва – обирати своє місцеве самоврядування. Опричників чи пришлих людей, я думаю, уже вони завершили свою кар’єру, і ми сподіваємося, що і Київ матиме Київську раду і міського голову. Отже, друзі, за європейські цінності і за Україну в Європі!

Шановні колеги! Всі законопроект наших колег законопроекти правильні з тактичної точки зору, хоча мусимо сказати, що стратегічно місцеве самоврядування цими законопроектами не повертаємо. Ми фактично повертаємо Київ в часи Кучми, Омельченка і ще гірших часів Януковича, Черновецького, Попова. Тому що ідея місцевого самоврядування і наших зобов'язань перед європейськими структурами та, власне, зобов'язань перед територіальною громадою вимагає від нас наступної моделі управління. Ми обираємо, кияни, Київську раду. Київська рада формує виконком (якщо хочете, можемо пафосно назвати "урядом Києва"), який здійснює всі повноваження в частині управління міста Києва. Де в цій системі координат місце Президента? Президент лише контролює додержання законів України на території міста Києва і переймається проблемою виконання столичних функцій. Формально представництво Президента в Києві максимально мусило би займатися упорядкуванням дипломатичних і консульських представництв, системою комунікацій. Але жодним чином вони не можуть займатися економікою міста Києва, оскільки кияни повинні визначити людей, які це роблять. Звідки нинішня, якщо хочете, окупаційна модель влади, тому що голова обласної адміністрації, як ярлик монголо-татари давали, отримує і їде в область, бере карту і знайомиться з районами області. Так само, як і представник від Президента, до того, який не розуміє, що таке Київ, отримує згоду на керування. Тому, друзі, тактично ми, звичайно, можемо вирішити питання сумісництва посад. Але стратегічно ми самоврядування в Київ не повертаємо. Сьогодні голови районних адміністрацій, і цілком зрозуміло, що це ради з виконкомом повинні бути, взагалі на рівні району не повинно бути президента. Бо це абсурд, що на рівні району є президент. Сьогодні що роблять районні адміністрації? МАФи ділять! Вони вдень знімають частину МАФів, а вночі відновлюють ті МАФи, які кришують діти прокурорів чи міліції. Оце вся робота районних адміністрацій. Тому ще раз кажу. Наша позиція як опозиції – повернути місцеве самоврядування, а не обрати міського голову, який матиме багато повноважень. І ще одна репліка. Тут багато колег, я би сказав, таких друзів, вічних друзів постійно влади. Вони протоптали дорогу ще до Януковича і кажуть, що в принципі Київраду можна не переобирати. Ви дайте нам згоду влітку мера обрати, і ми домовимося і з чортом, і з сатаною, і з Черновецьким. Хочу ще раз сказати. Якщо ми підемо на обрання міського голови без Київради, це буде зрада Києва і зрада місцевого самоврядування.

Шановні колеги! Хотів звернути увагу на один аспект, про який тут не говорилося протягом нашої дискусії. Окрім політичної оцінки діяльності уряду найважливішу оцінку уряду завжди в усіх країнах дає суспільство. В незалежності від сьогоднішнього голосування абсолютно очевидно, що останній період маємо уряд, який немає суспільної легітимності. І це найстрашніша історія. З приходом Віктора Януковича і нової команди, яка сьогодні керує Україною, очікування людей досягали 45 ледь не 50 відсотків. Сьогодні за оцінками експертів українських оптимістів залишилось порядку 10-12 відсотків, які говорять, що Україна рухається в правильному напрямку. Сьогодні ступінь довіри до влади загалом і до уряду зокрема має порядку 10-15 відсотків. 75 відсотків людей в усіх регіонах України включно з Донецькою областю не довіряють Президенту і уряду. Ми маємо катастрофічну ситуацію, коли навіть добра справа, аби її почав цей уряд, апріорі не буде сприйнято суспільством. Бо не може влада перебувати не при посадах, коли три четвертих населення всіх регіонів України вважає, що вона корупційна і антинародна. І не треба Президенту чекати розгляду цього питання в уряді, маючи всі соціологічні дослідження, уряд давно мусив бути відправлений у відставку. Тут повинен бути Президент, який повинен запропонувати уряду програму діяльність і логіку нашого життя. Тому небезпека ситуації полягає ще в іншому, що уряд і влада довела країну до громадянської війни. Якщо ви подивитесь на соціальну диференціацію суспільства, то побачите, що вперше за останні десятки років в Україні, в Україні знижений середній клас, сьогодні маємо порядку півтора, два відсотки надбагатих людей і порядку 60 відсотків, вдумайтесь в цю цифру, людей, які кажуть, що не мають коштів, щоб одягтися. Сьогодні в сільській місцевості в деяких районах до 90 відсотків людей одягаються в секондхенді. Про які покращення чи досягнення ми тут чуємо!? Сьогодні може трапитись соціальний вибух, коли абсолютна більшість бідних людей і тільки з міркувань соціального незадоволення вийде на вулицю і не питатиме, якої ви партії і якої влади, якщо радикально не буде змінений акцент не на розкрадання тендерів, не на пограбування бюджетів, не на вивезення грошей за кордон, тому що у нас же уряд проросійський, а гроші вивозять в Австрію, Швейцарію чи Англію для своїх дітей. Тому в незалежності від голосування суспільство дало оцінку цьому антинародному уряду. Сподіваємося, не сьогодні, так завтра і парламент відправить його у відставку.

Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу на те, що ми зараз в ХХІ столітті знаходимося і в одному з найбільших міст Європи ми обговорюємо питання чи мають право кияни в ХХІ столітті обирати собі владу. Чи має право українське і європейське місто творити місцеве самоврядування? Чи можуть довірити людям керувати районами і містами? Друзі, та отямтеся! Микола Костомаров писав, що в часи Київської Русі в українській столиці, в Києві найвища ступінь була толерантності, демократичності і всі, хто приїжджав сюди, дивувалися як кияни могли організувати своє життя. Сьогодні у ХХІ столітті стоїть питання, що влада боїться довірити киянам обрати міську раду і міського голову. Ту міську раду, в якій більшість подвійних зрадників. Вони спочатку зрадили свої фракції і перейшли за гроші до Черновецького, а потім зрадили Черновецького і перейшли в нову більшість. Ми що, будемо терпіти Київраду, де подвійні зрадники? Ми що будемо терпіти голову Київської міської адміністрації, в якого мужності захистити Київ в боротьбі за кошти вистачає лише, коли за … матеріали в газети «Сегодня», бо там написано в кінці «на правах реклами», розміщаються статті, що Попов внутрішньо не погоджується з Азаровим, який не дає гроші на Київ. То що, такий керівник треба українській столиці в ХХІ столітті? Тепер я Давиду Важаєвичу хочу сказати, що, звичайно, знання законів допомагає керувати комітетами. В Законі про місцеве самоврядування є 78, 79 стаття, яка абсолютно чітко передбачає можливість дострокових виборів. Ми в 2008 році на підставі цих двох статей оголосили вибори і обрали і Київраду, і міського голову. Достатньо в нас матеріалів і слідчої комісії, яку я очолював, і слідчу комісію, яку Куликов очолював, де йдеться кричущі порушення закону, корупцію, про яку говорив Президент, уряд і Попов. В нас що немає підстави провести дострокові вибори? Це право комітету профільного проаналізувати ситуацію. Нам доповісти і сказати: відповідно до 78, 79 статті ми можемо призначати дострокові вибори. Проблема ж не в тому. Проблема в боязні дати право обирати своє керівництво. І ми опозиція, ми не б'ємося за міського голову. Ми не б'ємося за Київраду, ми боремося за право місцевого самоврядування і право киян керувати своїм містом. Ну, скільки можна. Ми пережили монголо-татар, пережили поляків, пережили німців. Ну, не можуть пришлі люди, які не знають назв вулиць, не знають української історії, які знищують українські історичні місця – керуватимуть Києвом і збиратимуть з кожного МАФа і з кожного району гроші. Голосуємо за вибори і на виборах покажемо, кого підтримує Київ.

Шановні колеги, ідея опозиції є проста і зрозуміла. Якщо ми сьогодні забудемо як відбувалися вибори в п'яти округах, де наші колеги, такі ж як і ми народні депутати, тільки не знаходяться в цій сесійній залі, то нам нема що робити і тут в парламенті і на наступних виборах. Члени комісії, які нагло і нахабно вночі переписували результати виборів і сьогодні ходять і говорять: «Та ми ж гроші взяли собі, нормально попрацювали. Показуємо приклад в сільській місцевості, як треба заробляти гроші». Якщо судді, які забирали вибір людей в Київській області, Черкаській області чи в Миколаївській області, сьогодні хизуються тим, що вони отримали підвищення за те, що сфальсифікували вибори, то хіба ми можемо це пропустити? Якщо в ситуації з Власенком, де кілька депутатів вирішили, що вони зроблять таку послугу Президенту і створили прецедент, що будь-якого депутата без рішення більшості Верховної Ради України за те, що він або щось неправильно сказав, або неправильно подумав, можуть позбавити мандатів, то хіба ми це можемо пропустити? Я вам нагадаю, що стаття 81 Конституції все життя в українському парламенті спонукала нас до наступної дії. Якщо ми маємо претензії до депутата, я перепрошую, якщо виникає ситуація: депутат помер – без рішення Верховної Ради ніколи ми не викидали депутата Верховної Ради, якого обрав український народ. Створений страшний прецедент, коли кожна людина… над кожним депутатом завис домокловий меч, за ним слідкують, його слухають і в якусь конкретну хвилину можуть забрати мандат, не запитавши в кого. Тому ми як опозиція принципово наполягаємо на тому, що кожна людина, яка була причетна до фальсифікації виборів громадян України повинна понести відповідальність. Це право опозиції створити слідчу комісію, і я переконаний, настане час, коли ті люди, які фальсифікували вибори людей, будуть відповідати перед законом.

Шановний пане Валентин, чи вважаєте, що поки ще ми працюємо у Верховній Раді України, ще до парламенту нам далеко, але щоб перетворити Верховну Раду України у парламент, нам необхідно повернути живого народного депутата у Верховну Раду. Отже, чи наполягатимете ви на тому, щоб невідкладна була включена система «Рада-3» і персональне голосування почало працювати. І друге. Я абсолютно переконаний, поки не буде контрольних функцій Верховної Ради, нема що тут робити в частині контролю за Урядом і за діяльністю Президента. Чи будете ви підтримувати вимогу Об'єднаної опозиції «Батьківщина»: проголосувати за законопроект про спеціальні слідчі комісії та законопроект про імпічмент Президенту? Це два принципові законопроекти, які даватимуть можливість з повагою ставитися до парламенту, даватимуть можливість нам перевірити будь-якого чиновника. Тому що ви знаєте, за останній період в парламенті реально не звітував жоден чиновник – ні Президент, ні Прем'єр, ні жоден міністр, це ганебна практика. Чи будете ви діяти разом з нами, щоб зупинити цю ганебну практику?