Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановні колеги, робити політику на кістках мільйонів невинно убієнних українців – це великий злочин і великий гріх. І тому це питання відзначення 80-х роковин величезної трагедії українського народу – це питання взагалі не підлягає обговоренню. Верховна Рада, якщо вона справді українська Верховна Рада, вона має прийняти рішення і відзначати, правильно було сказано, це трагедія, а не святкування. Але я думаю, що мільйони душ українців отам у Царстві Божому упокояться тільки тоді, коли ми отут на землі проведемо новий Нюрнберзький трибунал над Комуністичною партією, яка знищила цих людей, яка вбивала українців, яка знищувала наш генофонд, яка в наших дітей забирала хліб, забирала корів, забирала все на світі.

Шановний Володимире Васильовичу, пропонується не включати до порядку денного сесії законопроект 2457, де я є автором, про звільнення політичних в'язнів в Україні. Я хотів би знати, за пропозицією якої фракції пропонується не включати цей законопроект до розгляду. Це перше. Друге. Від того, що ви відмовляєтесь розглядати питання про звільнення політичних в'язнів, саме питання нікуди не дівається. Я вимагаю включити це питання до порядку денного сесії, розглянути його і звільнити Тимошенко, Луценка і інших політичних в'язнів. Це та ганьба, яку вся наша країна несе перед світом. І завдання парламенту – позбутися цієї ганьби. І я прошу вас як Голову сказати, яка фракція проти розгляду закону про звільнення політичних в'язнів. Хай вся країна знає тих держиморд!

Київ – унікальне місто і місце в світі не лише за своєю історією, за своєю красою, за своєю архітектурою, за своїм розташуванням, воно унікальне ще й тому, що це єдина столиця в світі, яка не має законного мера, обраного киянами. Воно унікальне ще й тому, що сьогоднішня влада, на відміну від попередників, які сотні років тому надали Києву Магдебурзьке право, сьогоднішня влада позбавила Київ місцевого самоврядування, можливості киянам самостійно господарювати. Сьогоднішня влада забрала в Києва не лише мера – сьогоднішня влада забрала в Києва 8 мільярдів гривень у бюджеті цього року вилучення, і сьогодні через це не ремонтуються в Києві дороги, не ремонтуються дахи житлових будинків, не ремонтуються під'їзди, не освітлені вулиці на житломасивах. Сьогоднішня влада захопила Київ через Київраду, і розкрадають землю, розкрадають майно, розкрадають ресурси. Це нонсенс! Маючи отут всіх олігархів, у Києві, маючи фінансовий центр, маючи все, ходити з простягнутою рукою просити гроші, для того щоб утримувати лікарні, школи, для того щоб виплачувати муніципальні доплати до пенсій, зарплат і так далі. І от мої колеги звертаються до представників Партії регіонів, просять, щоб вони проголосували в цілому. Не проголосують, бо Партія регіонів не хоче цих виборів з однієї причини: вона їх ущент програє, як програли Україну, отак програють і вибори в Києві. І тому вони кістьми ляжуть, вони що завгодно вам будуть робити, але вони за вибори не проголосують, бо в Києві вирішуватиметься доля президентських виборів. І в Партії регіонів не такі дурні сидять, щоб віддати Київ опозиції, щоб потім на президентських виборах, які вони будуть фальсифікувати, щоб опозиція мала свого мера і свою міську владу.

Я хотів би звернутися до всіх з проханням не допустити змішування повноважень різних гілок влади. Не може суд жодної інстанції рекомендувати, або тим більше забороняти вищому законодавчому органу держави приймати свої рішення. Ми маємо виконати свої законодавчі повноваження – і призначити вибори. Якщо знайде суд підстави, він далі має діяти виключно в межах своїх повноважень. Отже, я закликаю шановних колег з Партії регіонів зараз повернутися до голосування по Василькову, визначити і призначити вибори у Василькові; повернутися до голосування в Алчевську, визначити і призначити вибори в Алчевську, бо це наші конституційні зобов'язання, повноваження і борг перед мешканцями Алчевська, Василькова і, врешті-решт, Києва.

Коли комуністи виступають проти угоди по сланцевому газу, цілком зрозуміло, чому вони це роблять. Бо це люди, які ніколи не дбали про незалежність України, які сплять і бачать, щоб Україна була залежною. Але, коли люди, які називають себе патріотами, виступають проти видобутку сланцевого газу, який дає можливість Україні отримати енергетичну незалежність, як такої енергетичної незалежності від країн сходу добилася Америка. Щодо Європи, про яку ви говорите, ви погано знаєте рішення Європейського парламенту. У жовтні минулого року Європейський парламент дозволив видобуток сланцевого газу в країнах Європи. Наш сусід Польща добуває, Франція добуває, Німеччина добуває. Я абсолютно підтримую тих, хто говорить про екологічні питання, про природоохоронні питання і так далі. Ці питання мають бути обов'язково врегульовані угодою. Але я категорично проти того, щоб ми із водою виплеснули дитину. Питання видобутку сланцевого газу – це питання енергетичної незалежності України. І ми маємо видобувати цей газ, щоб злізти з газової голки, і щоб зняти з себе газовий зашморг Москви. Оце наше завдання, яке ми маємо реалізувати.

Я думаю, що в цьому залі, так само як в усій Україні, немає жодної людини, яка б сумнівалася в тому, що Тимошенко і Луценко є політичними в'язнями. Це очевидно для всіх. Хто б що не говорив, на які б статті не посилався, але весь світ і всі Україна знає, що Тимошенко і Луценко – політичні в'язні, і вони мають бути негайно звільнені. Але… коли ми розказуємо, що одна Тимошенко невинна сидить в тюрмі, це не відповідає дійсності. В Україні тисячі людей сидять ні за що. От, зокрема, нещодавно я отримав звернення від Андрія Шаманова із Донецького СІЗО, який три роки там сидить, тому що перейшов дорогу міліціянтам. І тому ми повинні говорити не лише про звільнення політичних в'язнів, а взагалі – про приведення правової системи країни до такої ситуації, коли невинні не потраплятимуть у тюрму. І ще про що я хотів би сказати. Тимошенко, я абсолютно впевнений, не треба ні амністія, ні декриміналізації, їй треба повна реабілітація і негайне звільнення, це можливо лише за умови зміни влади у країні. Тому я рекомендую опозиції зосередити всі свої зусилля на негайній зміні влади в країні. Лише це дасть можливість негайно звільнити Тимошенко. Все інше – це профанація, це імітація, у тому числі і опозиційними вождиками.

Керівництво Національного банку розказує нам про дотримання курсу гривні. Але давайте говорити відверто, за рахунок чого це дотримання курсу гривні? За рахунок скорочення золотовалютних резервів, за рахунок падіння темпів економічного розвитку, за рахунок вилучення грошових ресурсів з банківської системи і, врешті, за рахунок суттєвого зменшення доходів громадян. Тому я звертаюся до нового керівництва Нацбанку, якого сьогодні, очевидно, виберуть. Згадайте про те, що завдання Національного банку не лише дотримання курсу гривні, а і сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання в Україні, що передбачено статтею 6 Закону про Національний банк України. Тому завдання один на сьогоднішній день – це зниження процентних ставок по кредитах. Це дешеві кредитні ресурси в українську економіку з метою відродження національного виробництва.

Шановний пане Голово Верховної Ради, очевидно, ви ніколи не позичали валютного кредиту по 4 гривні за долар, щоб сьогодні повернути по 8. А 4 мільйони сімей в Україні не мають можливості вернути кредити, їх виселяють із житла. Очевидно, ви ніколи не займалися бізнесом чи виробництвом. Бо сьогодні процентні ставки по кредитах 30 процентів річних. От, якби ви знали ці питання, то ви б ніколи не запропонували розгляд питання обрання Голови Нацбанку за скороченою процедурою. Адже питань і до претендента на посаду і взагалі щодо обговорення ситуації на грошово-кредитному ринку маса. І ми маємо за повною процедурою розглядати це питання. Це питання курсу гривні. Це питання виживання української економіки, українських сімей. Як можна це питання за 2 хвилини розглядати?! Тому, я пропоную за повною процедурою: від фракцій, від депутатів, щоб мали можливість виступити.

Дякую. Дуже слушне запитання. От знаєте, чому не вступаю ні в яку фракцію? А тому що я чекаю, скільки ж буде «тушок». Коли вона оця кристалізація закінчиться, коли реальні бійці залишаться в опозиції, от з тими я і буду. Щоб зразу до мене ніхто не підходив, що «йди до нас», «іди до нас». Я зразу заявляю – нікуди я не піду. Он моє місце. Я позафракційний. В мене 98 округ. А от я подивлюся, скільки «тушок» буде. Хто їх привів ці «тушки», яким чином вони будуть працювати. Хто бійці, хто хоче Юлію Володимирівну Тимошенко звільнити, реально хоче звільнити. Оце саме головне для мене. А от потім, Олесь, я думаю, що ми разом і об'єднаємо… Я готовий вступити в любу тоді фракцію, де будуть захищати реально Юлію Володимирівну Тимошенко. От туди я вступлю а поки я бачу, що «тушки» туди бігають – ні в яку фракцію я не піду. Дякую.

Я прекрасно усвідомлюю, що чим більша довіра, тим більша відповідальність. Ця відповідальність насамперед перед українським народом, перед українським суспільством. Водночас саме такий підвищений ступень відповідальності є надпотужним стимулом до ефективної роботи. Оскільки на Верховну Раду, а відтак на її Президію, зокрема Першого заступника голови покладена важлива місія – побудова заможної і справедливої української держави, держави, яка посяде гідне місце серед провідних країн світу. Верховна Рада України – це не лише місце, де приймають закони, це орган, який визначатиме напрям руху і розвитку держави і суспільства щонайменше на наступні п’ять років. У сесійній залі сьогодні представлені п’ять фракцій, у кожної фракції своє бачення розвитку і свої амбіції. І тому завдання, в тому числі і Першого заступника Голови Верховної Ради: налаштувати парламент на продуктивну роботу задля єдиної мети – суттєвого підвищення рівня життя українського народу. В першу чергу, необхідно підвищити ефективність законотворчої діяльності, зокрема, у напрямку економічної політики. В умовах світової економічної кризи мільйони громадян очікуватимуть від нас продуманих і професійних рішень. Також потребує подальшого вдосконалення фіскальне законодавство, протидія корупції, питання, зв'язані із сільським господарством, нашими міжнародними відносинами, освітою і наукою. Народ України має побачити, що діяльність Верховної Ради має конкретний результат: закони, які працюють для добробуту українських людей. Лише таким чином ми зможемо повернути довіру людей до українського парламенту. Для цього ми разом із вами повинні забезпечити відкритість і прозорість рішень, які ми ухвалюємо, широко залучати громадськість до обговорення, об'єктивно висвітлювати діяльність Верховної Ради.