Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати України! Брати і сестри українці! Наближається 80 роковини однієї з найтрагічніших сторінок української історії – великого Голодомору 1932-1933 року. І ті рани, які були завдані українській нації під час цієї жахливої трагедії ще довго будуть боліти на тілі українського народу. Саме тому, шановне товариство, ми, українські політики, сьогодні повинні зробити максимум для того, щоб подібна трагедія не повторилася, ми повинні максимум зробити для того, щоби світ і Україна пам'ятали про ці трагічні дні, про ті трагічні місяці і роки, коли загинули мільйони, десятки мільйонів українців через штучний голод. Вбивство голодом – це є найбільший злочин, який може бути тільки в світі. Це є демонстрація геноциду української нації. І цей геноцид чинився Москвою, чинився комуністичним режимом, чинився людиноненависницькою ідеологією, яку однозначно потрібно забороняти і яка засуджена, як і нацизм вже в цілому світі. Не зважаючи на те, що в нашій державі вже ухвалено Закон щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору, але теперішня влада, як з'ясувалося, практично нічого не робить для того, щоби пам'ять українців була відповідним чином вшанована. На превеликий жаль, те, що робить сьогоднішня влада, те, що робить нині Президент, це є лишень тільки косметичні кроки. Не зважаючи на те, що в цілому світі подібні заходи зараз відбуваються, заходи, де вшановують українців. Зокрема, в нас є інформація про те, що відбувається, наприклад, у Франції, в Іспанії, в Сполучених Штатах Америки. Ці країни з ініціативи громадськості проводять відповідні заходи, організовують відповідні театралізовані дійства, проводять молебні, вшановують українців. А в нас в Україні лишень так, щоб тільки відчепилися, лишень тільки так, щоби галочку поставити. В Україні вже фактично три роки поспіль не збирався офіційний комітет, оргкомітет, який би мав вирішувати оці питання. На превеликий жаль, не запущена друга черга будівництва меморіалу Голодомору. Ну, і останніми днями ми отримали просто, ну, неймовірну звістку. Виявляється, що тепер вхід в музей Голодомору, вхід в меморіал є платним. Ніде в світі таке собі країни не дозволяють. Коли вшановується пам'ять жертв нації, то робити платними вхід в ці музеї, це є просто свідченням демонстрації того, що влада, очевидно, хоче обмежити кількість людей, які би могли прийти і побачити правду, яка була тоді вчинена проти українців. На превеликий жаль, паралельно в міністерствах деяких, зокрема в Міністерстві внутрішніх справ і в інших відомствах нашої держави і далі на дошках пошани красуються портрети тих вбивць, тих україноненависників, тих, які спричинялися до організації і безпосереднього виконання цих злочинів під час Голодомору 1932-1933 року. На превеликий жаль, чинна влада зараз абсолютно нічого не робить для того, щоби на міжнародному урівні збільшилася кількість країн, яка визнала б факт геноциду українців в 1932-1933 році діями, тобто зокрема штучним голодом. Не зважаючи на те, що на сьогодні Голодомор в Україні 1932-1933 року офіційно визнали геноцидом української нації і засудили такі країни як Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі, то наша держава мала би схилити голову і подякувати тим країнам, зрештою ухвалити необхідні рішення тут в нас в парламенті, але цього нема. Ми пам’ятаємо, як парламентська більшість відхилила анаш законопроект щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 80-х роковин. Тому цього тижня ми обов’язково повинні повернутися до цього питання. Ми вже обговорили на Погоджувальній раді цю тему, що ми би мали з вами тут на цьому тижні чи в четвер, чи в п'ятницю ухвалити відповідний спільну заяву, де ми акцентували на цій проблемі і звернулися до представників різних країн. Крім того, пане Голово, я вже до вас звертався і, наскільки я зрозумів, що є схвальна позиція, що ми би мали наприкінці тижня вшанувати пам'ять жертв Голоду 1932-1933 року хвилиною мовчання тут у залі Верховної Ради України. Чого вимагає Всеукраїнське об'єднання "Свобода"? Ми вважаємо, що ми повинні ухвалити необхідні ініціативи, згідно яких добилися би, щоб наш український парламент, а також парламенти світу, які ще не визнали цей факт, мали би визнати злочином проти людства факт Голоду 1932-1933 року геноцидом проти української нації. Треба поновити кримінальну справу за фактом Голодомору 1932-1933 року, тобто це має бути злочин, щодо якого не застосовуються терміни давності. Ми маємо запровадити сувору кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голодомору як геноциду української нації. І ми маємо сьогодні офіційно вимагати від Москви вибачення, визнання і компенсації за геноцид українців, за Голодомор 1932-1933 років. Пам'ять повинна залишатися в наших серцях. Тільки пам'ятаючи про минуле, ми можемо розраховувати на майбутнє. Слава Україні!