Who is Who in Ukraine

Кто есть Кто в Украине

Хто є Хто в Україні

Шановні колеги, громадяни України! Селяни вони завжди боролися за своє право на землю. Не право держави, а за своє право. І на сьогоднішній день ми маємо прийняти рішення. Я вважаю, що цей мораторій ще трохи помораторимо, і взагалі вільної землі не залишиться. Тому потрібно не піаритися тут кожного року і розповідати, що нам треба виробити механізми… Скільки вам ще каденцій треба для того, щоб ті механізми напрацювати в кінці кінців? Тому ставимо крапку в цьому питанні і йдемо працювати. Я буду голосувати проти цього мораторію.

Конго, Таджикистан, Венесуела, Куба, Північна Корея і Україна – це країни, в яких немає можливості селянам продавати землю. І серед них є Україна, і компанія в нас, як бачите, дуже поважна і потужна. Тому я розумію, всі передвиборчі роки, ідуть часи. Я буду звертатися не до колег, я буду звертатися до громадян. Вас цинічно намагаються сьогодні обдурити. Ті, хто сьогодні використовує "сірі" схеми, самі є лендлордами, хто у вас за безцінь збирає паї і на 50 років заганяє вас до кріпацтва, сьогодні будуть голосувати за продовження мораторію, за те, щоб ви не мали права розпоряджатися своїм майном, за те, щоб ви стали знову кріпаками, за те, щоби продовжити, як в 1917 році ленінський Декрет на землю. Вони є тими, хто... нащадками тих, хто убивали українців, влаштовували Голодомори і забирали у селян можливість користуватися їхньою землею. Вони тут бігають з вилами, з цепами і... З вилами і цепами наші селяни сьогодні обробляють свою землю, саме цими примітивними речами, а не сучасною сільгосптехнікою і будуть так і далі. А вони будуть вам розповідати як вони за селян, як вони за землю, як вони захищають інтереси. Тільки проти мораторію, тільки вільний ринок землі може дати можливість селянам нарешті розбагатіти, а не брехня тих, хто голосує сьогодні за мораторій.

Друзі, є закони, які цілком логічно є продуктом зусиль і народного депутата, і громадських об'єднань, і профспілкових об'єднань. І тоді в зал виходить дуже підготовлений, ґрунтовний документ. Є закони, які пише депутат, який на собі відчув серцем, душею, долею своєю відчув, що це – подих життя, що це треба негайно врегульовувати. І такі закони якраз лягають на душу і нам, і суспільству. Такий закон – закон Григорія Смітюха, який він пропонує. Я хотів би вже це називати законом. Григорій Євдокимович, на жаль, поки що це – проект, і, мабуть, проектом і залишиться. Бо, на превеликий жаль, на превеликий жаль, те, що ви написали, ви ж забираєте кормушку, ви ж корито забираєте! А як же жити цій багатосоттисячній армії без цього корита? Як жити? Ви на собі, напевно, відчули, будучи у витоків одного з найкращих, одного з найбільших садівничих господарств України, на собі, напевно, вже відчули. Але ж ви, розумієте, ви сьогодні в тій команді, де, мабуть, ви по мінімуму відчули. Якщо завтра ситуація поміняється, буде те, що під Києвом, під Дніпропетровськом, під Запоріжжям: по груди в бур'яні зарослі сади. Бо це результат отих нищівних перевірок – згорнутий бізнес, згорнуте виробництво. Тому ті вражаючі цифри, які ви назвали, під ними можна тільки підписатися. Монополізована економіка, де 90 відсотків, все в руках чотирьох-п'яти олігархів, які спростили собі оподаткування, які його оптимізували. Через офшори прокачують, безперервно цей насос працює: без податків туди, без податків сюди як інвестиція… і насос… А з кого ж брати? З кого? Та з отаких небораків, за яких ви сьогодні підняли голос, і ми вас у цьому відношенні підтримуємо. На превеликий жаль, "українського симиренка", яким я вас називаю, оця частина залу, від якої залежить прийняття цього закону, не підтримає. Друзі, а може все-таки схаменімось та підтримаємо? Великий закон сьогодні в зал внесений. Великий, значний, суттєвий! Без нього не бачити нам майбутнього! Яка Європа з таким шаленим тиском на тих, хто ще щось шевелиться, щось робить! Яка відкрита економіка, яка лібералізація! Про що ми говоримо друзі? Я прошу схаменутися. Ніякого повторного, ніяке на доопрацювання, в цілому – першому і другому читанні. Хай трошки люди зітхнуть, які в цій країні залишились.

Шановні колеги, сьогодні піднялося питання, яке дуже вкрай важливе для України. Чому? Тому що сьогодні фактично весь бізнес вирішив іти паралельно з державою Україна. Що значить паралельно? Це значить, не потрапляти у лоно тих контролюючих органів, які сьогодні працюють. Ми прийняли ті закони, той ганебний Податковий кодекс, який дозволив нищити наші робочі місця. І що ми бачимо сьогодні? Сьогодні просто ліва половина залу повністю відсутня. А хто говорить про перевірки, про тиск? Якраз підприємці. Де саме більше бізнесу? Звичайно, це бізнес східних регіонів. Скажіть, будь ласка, як ви захищаєте ваших підприємців від того, що будь-який чиновник має право прийти на підприємство і фактично повісити пломбу і сказати, що на сьогодні це підприємство працювати не буде? Для чого це робиться? А для того, щоби розвивалася в Україні корупція. Для того, щоб чиновницька братія взяла верх. І як правильно говорив доповідач, поки ми як парламент України не повернемося до наших промисловців, до того реального сектору, який дійсно робить національний продукт України, доти ми будемо так жити. А чому так живемо? А я вам скажу чому. Тому що зараз весь бізнес, будь-який бізнес, це вважається, що це бандити, які не хочуть віддавати державі свої власні кошти. От поки буде татка система, в нас нічого працювати не буде. Це я вам говорю свідомо, знаючи реальний стан в будь-якій галузі. Тому ми повинні створити ті умови, щоб бізнес розвивався. А для того, щоб бізнес розвивався, то ми повинні зробити хоч цей маленький крок, дати надію для наших підприємств, що справді щось ми будемо робити, щоб вони розвивалися.

Чи є сьогодні монополіст в енергетиці? Чи бачить це Антимонопольний комітет? Є. Але він підписує знову продажу в одні руки всі обленерго. Чи є сьогодні розуміння державного регулювання того монополіста, який сьогодні тримає будь-якого бізнесмена? Запитайте, чому зупинилися в Запоріжжі алюмінієвий комбінат? Чому зупинилися в Україні всі феросплавні заводи? А тому що за кордон електроенергію ми продаємо дешевше, ніж поставляємо власним виробникам. Ви знаєте, ми розглядали в комітеті декілька варіантів законопроектів, яким чином можливо на суміжних ринках впливати на того монополіста. а не маємо можливості. Вишукуємо зараз, звертаємося до всіх країн, як вони це роблять. Як, наприклад, можна Обленерго позбавити ліцензії, як їх наказати за порушення тих норм, які вони повинні виконувати? А немає можливості такої. І це дає можливість безкарності. Питання, яке підняте авторами в законопроекті, торкається дуже вузького, але важливого, сьогодні моменту: він торкається підключення до бізнесу. Всі ви знаєте, і до вас зверталися бізнесмени: сьогодні, щоб підключити маленький кіоск до електроенергії, ти сплачуєш страшенні гроші, тобі вимотують всі кишки на руку, щоб погодити той ліміт. І знаєте, що роблять? Ліміт дають заздалегідь такий, що менше, ніж ви будете його використовувати, розуміючи, що ви будете йти на штрафні санкції.

Сьогодні підприємці-юридичні особи, які споживають електричну енергію, особливо в зимовий період часу відчувають себе ошуканими і обідраними обленерго і, якщо говорити про Київ, – Київенерго. Чому. Тому що вони зобов'язані заздалегідь, наперед, перед початком місяця замовляти певну кількість електроенергії, яку вони мають спожити. Це при тому, що в зимовий період, ви знаєте, температурні режими різні. І прогнозувати рівень споживання електроенергії практично неможливо. При цьому, замовляючи певну кількість електроенергії, вони зобов'язані повністю сплатити за цю електроенергію. За умову, якщо вони недовикористовують цю електроенергію, гроші їм не повертаються. І таким чином Київенерго чи обленерго, енергопостачальними, збагачуються 2 рази. Якщо ж раптом підприємець перевикористав електроенергію, яку замовляв, і не встиг вчасно попередити енергопостачальника, то він змушений платити подвійний тариф, що ще є одним прикладом грабунку наших підприємців. Це питання сьогодні середнього і малого бізнесу. Це питання людей, які намагаються виживати у сьогоднішніх непростих ринкових умовах і які рахують кожну копійку. І, справді, складова витрат на електроенергію для них вона є дуже суттєвою.